Claude Code: 7 практичних порад для ефективної роботи з промптами

Борис Черні, головний розробник Claude Code, виступив на Startup School 2026 від Y Combinator. У розмові з Діаною Ху він розповів про роботу над моделлю Opus 5 та філософію побудови продуктів на базі штучного інтелекту.

За словами Черні, Opus 5 показала значний стрибок у бенчмарку ARC-AGI: з низьких або двозначних показників попередніх моделей вона одразу досягла 30%. Але найбільше його вразила інша здатність моделі: вона може працювати автономно протягом дуже тривалого часу — днями, тижнями, а іноді й місяцями поспіль, не зупиняючись і не потребуючи додаткової оболонки чи скафолдингу.

У поєднанні з режимом «auto mode» модель самостійно розуміє задачу і продовжує над нею працювати, доки її не виконає.

Модель, яку майже неможливо зламати через prompt injection

Черні заявив, що Opus 5 практично не піддається атакам типу prompt injection. Ця стійкість базується на трьох рівнях захисту:

• по-перше, глибоко узгоджена модель — результат трьох років досліджень з alignment;
• по-друге, спеціальний класифікатор prompt injection, побудований на основі роботи з механістичної інтерпретованості. Це фактично система, що відстежує нейрони моделі, які активуються саме під час спроб injection, навіть якщо сама модель про це не «скаже»;
• по-третє, класифікатор auto mode.

Разом ці три рівні, за словами Черні, роблять успішну демонстрацію prompt injection практично неможливою.

Однак ця теза викликала скепсис серед фахівців з безпеки, які наголошують: жодна система не є повністю невразливою до подібних атак. Розробникам радять не покладатися лише на вбудований захист, а доповнювати його власними заходами безпеки — особливо у чутливих або критичних застосунках.

Чому Claude Code видалив 80% системного промпту

Одна з головних тем розмови — рішення видалити понад 80% системного промпту Claude Code під час релізу Opus 5.

Черні пояснив, що Claude Code як продукт і як «обв’язка» (harness) постійно змінюється: щоразу, коли виходить нова модель, команда видаляє частину системного промпту, переписує інструкції та змінює набір інструментів.

Він назвав це філософією «press delete» — регулярне очищення застарілих інструкцій замість їх нашарування.

Product overhang і «unhobbling» моделі

Борис Черні запропонував новий термін — «product overhang»: розрив між тим, що модель вже вміє робити, і тим, що їй дозволяє продукт. Протилежність цьому — «hobbling», коли продукт активно заважає моделі проявити свої можливості.

Саме ідея «unhobbling» лежала в основі створення Claude Code: на момент виходу Sonnet 3.5, першої по-справжньому сильної моделі для коду, існуючі інструменти пропонували лише автодоповнення одного рядка або чат у режимі читання. Модель вже вміла писати цілі файли й функції — просто продукти не встигали за нею. Тому Claude Code дав моделі повний доступ до термінала.

7 практичних порад при роботі з промптами в Claude Code

• Ставте моделі задачі трохи складніші, ніж здається можливим. Так простіше побачити реальну межу її можливостей, а не обмежувати модель заниженими очікуваннями.
• Формулюйте задачу, обмеження та критерії завершення на високому рівні. Не пишіть покроковий сценарій — дайте моделі простір для самостійних рішень.
• Не перевантажуйте інструкції зайвою деталізацією. Надмірна конкретика — це і є «hobbling»: вона заважає моделі проявити свій реальний потенціал.
• Регулярно переглядайте й очищуйте системний промпт. Зі зміною моделі частина старих інструкцій втрачає сенс і лише вносить плутанину.
• Довіряйте автономним довготривалим режимам роботи. Auto mode дозволяє моделі виконувати задачі без постійного нагляду людини.
• Тестуйте модель на її слабких місцях. У команди Черні є експеримент з портування Electron-застосунку на Swift — навмисна перевірка складної для моделі точної UI-верифікації.

Черні розповів, що в Anthropic Claude Code вже використовують для підтримки власної кодової бази — сотні автоматизованих рутинних задач щодня виконуються ШІ-агентами без прямого втручання людини. Це, за його словами, ілюструє напрям розвитку інженерії ШІ: побудову надійних систем, здатних працювати тривалий час з мінімальним втручанням людини.