ЄС скорочує квоти на українську сталь: Київ може втратити $1,2 млрд
Україна може втратити близько 1,2 мільярда доларів валютної виручки через рішення Європейського Союзу скоротити вдвічі квоти на безмитний імпорт сталі. Це рішення особливо болісно вдарило по металургійному гіганту «Запоріжсталь». Про це повідомив операційний директор групи «Метінвест» Олександр Мироненко в коментарі виданню Reuters.
Чому це критично для економіки
Європейський Союз є головним ринком для української металургії, куди надходить близько 80% експорту металопродукції. У 2023 році Україна експортувала близько 4,1 мільйона тонн металопродукції, а загальна виручка галузі становила приблизно 6,2 мільярда доларів. Загалом металургійна галузь забезпечує близько 15% усього українського експорту. Саме безмитний доступ до ринку ЄС після 2022 року дозволяв «Запоріжсталі» та іншим комбінатам підтримувати виробництво під час війни.
Як змінилися правила експорту
З 1 липня Євросоюз майже вдвічі скоротив річні квоти на безмитний імпорт сталі — до близько 1 мільйона тонн для України. Постачання понад цю квоту тепер обкладаються митом у 50%.
ЄС пояснює нову систему глобальним перевиробництвом сталі та ризиком потрапляння надлишкової продукції з інших ринків до Європи. Нова система тарифних квот замінила захисний механізм, який діяв із 2018 року і надавав країнам безмитні ліміти на ввезення сталі з 25% митом понад встановлені квоти.
Однак виникає суперечність: сама Україна не є джерелом цього перевиробництва, що офіційно підтвердив ОЕСР. Європарламент раніше наголошував, що Україна перебуває у винятковій ситуації через війну, і це має враховуватися при застосуванні нових торговельних обмежень. Федерація роботодавців України вже закликає ЄС переглянути свій підхід саме з огляду на це.
Подвійний тиск на Україну: квоти та «зелена сталь»
Паралельно на галузь тисне ще один фактор — CBAM (механізм вуглецевого коригування імпорту ЄС). Щоб зберегти конкурентоспроможність на європейському ринку, українським виробникам необхідно декарбонізувати виробництво. Проте така модернізація вимагає мільярдних інвестицій, реалізувати які в умовах війни вкрай складно.
Виходить пастка: ЄС вимагає «зеленішої» сталі, грошей на модернізацію бракує, а доступ до головного ринку тим часом звужується.
Якими будуть втрати для України
Оцінки втрат різняться залежно від джерела. Федерація роботодавців України, на яку посилається Reuters, оцінює можливі втрати валютної виручки у 1,2 мільярда доларів, а падіння ВВП — у 0,6%.
GMK Center надає дещо іншу картину: за їхніми підрахунками, експорт сталі може скоротитися приблизно на 1,3–1,5 мільйона тонн на рік, а втрати валютної виручки становитимуть від 850 мільйонів до 1 мільярда доларів.
На що доводиться йти бізнесу
Через обмеження компанії можуть нарощувати випуск чавуну — на нього квоти не поширюються. Однак це рішення має й зворотний бік: скорочення виробництва продукції з вищою доданою вартістю означає зупинку частини ліній, а частину працівників доведеться перевести на іншу роботу.
Ситуацію ускладнюють і російські атаки на логістику. Через переорієнтацію імпорту коксівного вугілля на європейські порти витрати «Запоріжсталі» зросли на 30–40 доларів за тонну, а з серпня залізничні перевезення подорожчали на 30%.
Варто нагадати, що металургійний комбінат «Запоріжсталь» повністю зупиняв роботу після удару російської балістики. Загинули семеро працівників підприємства, ще 21 людина отримала поранення.