Телемарафон «Єдині новини» розпочав своє мовлення 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» започаткував моніторинг телемарафону 21 березня того ж року, дотримуючись такої методології. На початку цього року «Детектор медіа» здійснив оновлення та доповнення зазначеної методології, враховуючи зауваження та побажання редакцій, що беруть участь у телемарафоні. Автором моніторингу є Ігор Куляс, медіатренер та розробник базової методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022 року по вересень 2024 року фокус моніторингу був спрямований на фіксацію та аналіз ефірних сіток різних телеканалів, основного контенту, що створювався редакціями (сюжети, прямі включення, студії для гостей), порушень стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, проявів політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій та депутатських груп, російських наративів та токсичних медійних персон у марафоні, а також подій та тем, які телемарафон замовчував.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного припинив участь у телемарафоні та розпочав самостійне цілодобове мовлення. Ця зміна не є суттєвою для моніторингу. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється за тими ж критеріями, що й раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається незмінною, як і до участі у телемарафоні.

З жовтня 2024 року формат моніторингу телемарафону зазнав змін. Тепер він базується на аналізі висвітлення ключових суспільно важливих тем у марафоні та, для порівняння, на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня та тижня, представлення народних депутатів різних фракцій / депутатських груп в ефірі каналів, а також, як і раніше, вияви політичного піару у форматі сюжету або гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів та російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу можна дізнатися тут.

З початку 2026 року канал «Рада» перестав брати участь у телемарафоні.

Вступ

6-7 липня найбільш активними ділянками фронту були Покровський та Костянтинівський, також висока інтенсивність бойових дій спостерігалася на Слов’янському, Лиманському та Гуляйпільському напрямках. Телемарафон приділив у зазначені дні найбільше уваги сумарно саме найактивнішим напрямкам фронту. Натомість, Перший канал Суспільного приділив фронтовим подіям недостатньо уваги, зокрема й найактивнішим напрямкам.

Наслідки ворожих атак на Київ 6 липня, що призвели до значних жертв, були висвітлені Першим каналом Суспільного та телемарафоном з однаковою оперативністю. Однак, Перший канал надав інформацію більш вичерпно та детально. Ворожі обстріли та детонація складів у Вишневому у телемарафоні та на Першому каналі Суспільного були висвітлені не повною мірою, оскільки протягом двох днів не було спроб з’ясувати причини вибухів.

Основною зовнішньополітичною темою для України у звітні дні став саміт НАТО в Анкарі та запланована зустріч Зеленського з Трампом. Репортажне висвітлення теми у телемарафоні було якісним лише на каналі «1+1». Перший канал Суспільного також забезпечив якісні прямі включення з Анкари, що висвітлювали хід подій. Експертне обговорення цієї теми у телемарафоні було найдетальнішим на каналі «Ми — Україна». На Першому каналі Суспільного експертизі теми було приділено максимальну увагу протягом обох звітних днів.

У сфері внутрішньої політики, тема обшуків у виробника дронів Vyriy Industries та співвласника видання «Бабель» була висвітлена у телемарафоні лише каналом «1+1». Перший канал Суспільного не згадав про версію, що причиною обшуків могли стати критичні публікації «Бабеля». Тема введення Зеленським санкцій проти екснардепа Борислава Берези була висвітлена у телемарафоні виключно каналом «1+1» з певними маніпуляціями. Перший канал Суспільного висвітлив цю тему коректно та повно. Крім того, телемарафон загалом не охопив ще кілька внутрішньополітичних тем, які були представлені Першим каналом Суспільного.

У звітні дні телемарафон продемонстрував найбільшу кількість грубих порушень стандартів достовірності та відокремлення фактів від думок. На Першому каналі Суспільного також були зафіксовані численні грубі порушення стандартів достовірності та відокремлення фактів від думок.

Протягом останніх двох тижнів (29 червня — 12 липня) у гостьових студіях телемарафону, присвячених депутатам, були присутні виключно представники провладної фракції «Слуга народу». Жодного представника опозиційних фракцій до ефіру не запрошували. Натомість, на Першому каналі Суспільного представництво представників провладної та опозиційних фракцій було збалансованим у більшості дискусійних студій, за винятком однієї.

За останні два дні спостерігалося відсутність проявів політичного піару в ефірі телемарафону. На Першому каналі Суспільного один раз було невиправдано згадано фракційну приналежність гостя-нардепа.

1. Визсвітлення основних тем тижня

СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:

У звітні дні найактивнішими ділянками фронту були Покровський (36 і 51 зіткнення за добу) та Костянтинівський (34 і 18). До Костянтинівського напрямку було прикуто особливу увагу через чергову дезінформаційну заяву Путіна про нібито захоплення Костянтинівки окупантами. Інтенсивність бойових дій перевищувала середню на Слов’янському (24 і 27 за добу), Лиманському (24 і 17) та Гуляйпільському (14 і 24) напрямках. З інших напрямків лише на Північно- та Південно-Слобожанському кількість зіткнень за окремі дні сягала 10 і вище. На всіх інших ділянках фронту інтенсивність бойових дій була значно нижчою.

У телемарафоні в звітні дні канали сумарно приділили найбільшу увагу найінтенсивнішим Покровському та Костянтинівському напрямкам фронту (ситуацію на Покровському обговорювали з 5 гостями, щодо Костянтинівського було зроблено 2 фронтових репортажі та обговорено з 3 гостями). Аналогічну увагу було приділено менш інтенсивному Оріхівському напрямку (пряме включення, фронтовий репортаж та 3 обговорення). З-поміж інших напрямків фронту, більше уваги було приділено Куп’янському, Краматорському, Олександрівському та Гуляйпільському. Ситуація на фронті найчастіше обговорювалася з військовими-фронтовиками (9 разів), речників різних підрозділів Сил оборони було запрошено 5 разів, експертів — 3 рази. Воєнкори активно працювали на фронті в ці дні. На каналі «1+1» було створено 2 фронтових репортажі та одне пряме включення, в ефірі ICTV та СТБ — 2 репортажних сюжети, в ефірі «Інтера» — один репортаж.

В ефірі Першого каналу Суспільного у звітні дні фронтовим подіям було приділено мало уваги (8 гостей та один репортаж). Найбільше обговорювалася ситуація на Гуляйпільському напрямку (з трьома гостями). Іншим активним напрямкам було приділено недостатньо уваги, наприклад, про Слов’янський напрямок не згадували взагалі. Найчастіше про фронт говорили з військовими-фронтовиками (4 гостей), з речниками підрозділів Сил оборони спілкувалися 3 рази, з експертами — двічі. Було зроблено один фронтовий репортаж.

НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ І БОМБАРДУВАНЬ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ:

6 липня ворог здійснив масовану комбіновану повітряну атаку на Київ, внаслідок чого були влучання в житлові будинки, загинуло 19 мирних мешканців, а 76 були поранені. Пошуково-рятувальні роботи на місцях влучань тривали понад добу. В день атаки Перший канал Суспільного, канали «Інтер» та ICTV з СТБ у телемарафоні висвітлювали події з однаковою оперативністю. Перший канал надав інформацію більш вичерпно та детально, активно працюючи з ньюзмейкерами та речниками у студіях, обговорюючи стан поранених, наслідки атаки та плани влади щодо допомоги потерпілим.

Того ж дня, окрім Києва, ворог атакував місто Вишневе під Києвом. Значна частина мешканців загинула чи була поранена, а будинки на п’яти вулицях були зруйновані не лише внаслідок прямої атаки, а й через вибухи на складах зброї, розташованих посеред житлової забудови. Цей аспект протягом обох звітних днів у телемарафоні та на Першому каналі Суспільного висвітлювався вкрай незадовільно. Інформаційні служби не виявили зацікавленості у з’ясуванні того, що саме вибухало на складах та чому вони знаходилися у центрі міста на п’ятий рік повномасштабної війни. У телемарафоні (всі учасники без винятку) та, що викликало здивування, на Першому каналі Суспільного, обмежилися стандартними та беззмістовними формулюваннями від офіційних осіб, як-от «повторна детонація вибухонебезпечних предметів», «вторинна детонація», «подальша детонація вибухових речовин» та «масштабна пожежа на складах» (без уточнення їхнього вмісту). Протягом обох звітних днів не було зроблено спроб з’ясувати причини детонації та її розміщення посеред міста. Були лише констатації: цитували президента Зеленського (який «чекає від СБУ та розвідки детального з’ясування того, що сталося у Вишневому») та заяву Генштабу («об’єкт, який детонував у Вишневому, не підпорядковується ЗСУ»). Хоча репортажна частина висвітлення подій у Вишневому (наслідки, пошуково-рятувальні та аварійні роботи) на каналах ICTV з СТБ, «1+1» у телемарафоні та на Першому каналі Суспільного була цілком якісною.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ ТА СВІТОВА ПОЛІТИКА:

Основною зовнішньополітичною темою для України у звітні дні став саміт НАТО в Анкарі та запланована зустріч Зеленського з Трампом (6 липня обговорювалися плани та очікування, 7 липня — перший день роботи саміту та проведення Форуму оборонних індустрій в Анкарі). Події в Анкарі у репортажному форматі з прямими включеннями власних кореспондентів висвітлювали у телемарафоні канали ICTV з СТБ та «1+1» (з різною якістю: кореспондент ICTV більше ділився власними міркуваннями, тоді як кореспондентка «1+1» працювала дуже якісно). Перший канал Суспільного також забезпечив якісні прямі включення власної кореспондентки, що висвітлювали хід подій. Експертне обговорення теми у телемарафоні було найдокладнішим на каналі «Ми — Україна». На Першому каналі Суспільного експертизі теми було приділено максимальну увагу протягом обох звітних днів, із залученням численних експертів різної спеціалізації, а також народних депутатів.

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА:

У сфері внутрішньої політики у звітні дні було багато важливих тем, які телемарафон та Перший канал Суспільного висвітлювали по-різному, з різним ставленням. Тему обшуків у виробника дронів Vyriy Industries та його директора Олексія Бабенка телемарафонський канал «Ми — Україна» проігнорував, натомість канал «1+1» висвітлив її більш-менш повноцінно. Тему також висвітлював Перший канал Суспільного. Однак, при цьому не було згадано, що Бабенко є співвласником видання «Бабель», яке напередодні публікувало критичні матеріали щодо полку «Скеля», і не було надано коментар самого Бабенка щодо ймовірності того, що причиною обшуків стали публікації «Бабеля» (натомість канал «1+1» надавав цей коментар синхронно!).

Натомість, тему запровадження Зеленським санкцій проти екснардепа Борислава Берези у телемарафоні висвітлював лише канал «1+1», проте робив це доволі маніпулятивно. Перший канал Суспільного висвітлив цю тему повноцінно, обговорюючи її у дискусійній студії з політиками та експерткою-правозахисницею.

Крім того, було ще кілька внутрішньополітичних тем, які телемарафон взагалі не висвітлював, натомість їх представив Перший канал Суспільного: Печерський суд заборонив «Слідству.інфо» публікувати розслідування про 143 квартири та іншу нерухомість брата директора ДБР Сухачова; ВАКС дозволив зняти електронний браслет з ексвіцепрем’єра Чернишова: ВАКС не продовжив процесуальні обов’язки для Юлії Тимошенко; Кличко звинуватив уряд в ухиленні від допомоги Києву у підготовці до зими та вимагає скликання РНБО (інформацію про висвітлення цих тем Першим каналом дивіться у відповідному розділі звіту).

Теми та події, які не згадували в ефірі телемарафону, але представили в ефірі Першого каналу Суспільного

МЗС Польщі щодо суперечки з Україною: Росія може радіти (6 липня).

Туск звернувся до опозиції: Не грайтеся з вогнем, допомога Україні — в інтересах Польщі (6 липня).

Міністр оборони Польщі розсекретив обсяги військової допомоги, наданої його країною Україні (6 липня).

В Україні розпочато підтвердження статусу критично важливих підприємств для бронювання працівників за новими правилами (6 липня).

Кличко звинуватив уряд в ухиленні від допомоги Києву у підготовці до зими та вимагає скликання РНБО (6 липня).

Печерський суд заборонив «Слідству.інфо» публікувати розслідування про 143 квартири та іншу нерухомість брата директора ДБР Сухачова (7 липня).

ВАКС дозволив зняти електронний браслет з ексвіцепрем’єра Чернишова (7 липня).

ВАКС не продовжив процесуальні обов’язки для Юлії Тимошенко (7 липня).

Не повідомляли ні в марафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного:

Міноборони: У липні військовослужбовці отримають додаткові 10 тисяч гривень за службу в тилу (6 липня).

Заборона на в’їзд до ЄС для російських комбатантів може бути вилучена з 21-го пакету санкцій проти Росії, прийняття пакету може бути відкладене до осені (6 липня).

Екіпаж вертольота Мі-8 загинув під час відбиття дронової атаки Росії 30 червня (6 липня).

Директор ДБР виступає проти запропонованої реформи Бюро (6 липня).

Розпочала роботу комісія з обрання керівництва САП (6 липня).

Журналісти «Укрправди» зустріли у Франції розшукуваних в Україні екснардепа Іванющенка та фігурантів справи «Мідас» Горового і Веселого (6 липня).

У «Скелі» після інформації про смерть ще сімох мобілізованих заявили, що намагаються мінімізувати небойові втрати (7 липня).

Голова Комітету ВР з питань свободи слова Юрчишин щодо обшуків у співвласника «Бабеля»: Це тиск на медіа (7 липня).

2. Порушення стандартів інформаційної журналістики 6—7 липня

Телемарафон:

В ефірі каналу «1+1» найчастіше (і загалом надзвичайно багато) грубі порушення стандарту достовірності виявлялися узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Також багато фактів наводилися без зазначення джерел. Найбільш грубі порушення стандарту точності полягали у невідповідностях між візуальним рядом та текстом у блоках новин. Найчастіше (і загалом надзвичайно багато) грубі порушення стандарту відокремлення фактів від думок полягали у виключно емоційних оцінках журналістів у новинах. Також було багато зайвих у новинах маркерів авторизації та посилень уваги. Присутня велика кількість неавторизованих міркувань ведучих гостьової студії. Найбільш грубі порушення стандарту доступності подачі інформації полягали у використанні слів та абревіатур, незрозумілих для значної частини аудиторії.

В ефірі каналів ICTV та СТБ найбільше (і загалом надзвичайно багато) порушень стандарту достовірності полягали у суто абстрактних псевдопосиланнях. Також багато фактів подавалися без будь-яких посилань на джерела. Найбільш грубі порушення стандарту точності виявлялися у невідповідностях між візуальним рядом та текстом у блоках новин та прямих включеннях. Найчастіше (і загалом надзвичайно багато) грубі порушення стандарту відокремлення фактів від думок полягали у виключно емоційних оцінках журналістів у новинах. Дуже багато було й різноманітних суб’єктивних міркувань журналістів у новинах. Також надзвичайно багато було зайвих у новинах маркерів авторизації та посилень уваги. Кількість поранених людей часто надавалася приблизно, а не точно і повно. Усі грубі порушення стандарту доступності подачі інформації полягали у використанні слів та абревіатур, незрозумілих для частини глядачів.

В ефірі каналу «Інтер» найбільше грубих порушень стандарту достовірності полягали у суто абстрактних псевдопосиланнях. Найбільш грубі порушення стандарту точності виявлялися у невідповідностях між візуальним рядом та текстом у блоках новин та оглядових сюжетах. Найчастіше грубі порушення стандарту відокремлення фактів від думок полягали у емоційних оцінках журналістів у новинах та в новинних елементах гостьових студій. Найбільш грубі порушення стандарту доступності подачі інформації полягали у використанні абревіатур, незрозумілих для значної частини аудиторії.

В ефірі каналу «Ми — Україна» найбільше грубих порушень стандарту достовірності полягали у поданні фактів без будь-яких посилань на джерела. Усі грубі порушення стандарту точності були суто фактичними помилками. Найбільш грубі порушення стандарту відокремлення фактів від думок полягали у емоційних оцінках журналістів у новинах. Присутня значна кількість неавторизованих міркувань ведучих гостьової студії. Більшість грубих порушень стандарту повноти інформації полягала у відсутності інтершуму на відео.

Перший канал Суспільного:

Найчастіше (і загалом дуже багато) грубі порушення стандарту достовірності полягали у суто абстрактних псевдопосиланнях. Більшість грубих порушень стандарту точності були фактичними помилками. Найбільш грубі порушення стандарту відокремлення фактів від думок полягали у емоційних оцінках журналістів у новинах та в новинних елементах гостьових студій. Також було забагато зайвих у новинах маркерів авторизації та посилень уваги. Більшість грубих порушень стандарту повноти інформації полягала у недостатньому представленні компетентності експертів. Найбільш грубі порушення стандарту доступності подачі інформації полягали у показі скриншотів, які неможливо прочитати. Також у значній кількості використовувалися слова, незрозумілі для частини аудиторії.

3. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 29 червня — 12 липня

Примітка: 10 липня провайдер не записав ефіри телемарафону та Першого каналу Суспільного за 13:00-13:51. Тому, якщо там були присутні народні депутати, вони не включені до цього огляду.

Депутати у телемарафоні:

Упродовж звітних двох тижнів народних депутатів запрошували до телемарафону 13 разів (попередні два тижні — 19 запрошень). У звітний період всі запрошені депутати, без винятку, представляли провладну фракцію **«Слуга народу»** (100%)! Жодного представника від опозиційних фракцій до телемарафону не запрошували. З 11 запрошень народних обранців, понад половину припало на ефіри каналу «Ми — Україна», тричі депутатів запрошували на «1+1».

Офіс президента упродовж цих двох тижнів був представлений у телемарафоні мало. Двічі в ефірі був присутній уповноважений президента з питань санкцій Владислав Власюк (обидва рази на «Ми — Україні», загалом мав там 23 хвилини ефірного часу). По одному разу в ефірі телемарафону були радники ОП Сергій Лещенко (11 хвилин на «Ми — Україні») та Михайло Подоляк (12 хвилин на «Інтері»). Сумарно Офіс президента мав у телемарафоні лише 46 хвилин ефірного часу.

Депутати на Першому каналі Суспільного:

Протягом двох звітних тижнів народні обранці побували в ефірі Суспільного мовника 54 рази (попередні два тижні — 49 гостей-нардепів). Упродовж звітних двох тижнів в ефірі каналу 29 разів були народні депутати з фракції **«Слуги народу»**. Одного разу, при обговоренні відставки уряду, відбулася ситуація, коли до ефіру були запрошені опозиційні нардепи Михайло Цимбалюк («Батьківщина») та Ніна Южаніна («Європейська солідарність»), але жодного представника від «Слуги народу» не було. Ведучий прокоментував це так: «Водночас ми запрошували до нашого ефіру представників провладної фракції “Слуга народу”, чимало спроб ми зробили. Поки що вони відмовились долучитись до нашого ефіру. Тож принагідно я скажу, що у фракції “Слуги народу” дізнались про звільнення Свириденко з публікації Зеленського в соцмережах. Про це розповіли Суспільному у фракції “Слуга народу”».

Представники трьох опозиційних фракцій сумарно взяли участь в ефірі каналу 22 рази (14 разів — представники **«Європейської солідарності»**, 5 разів — **«Батьківщини»**, тричі — депутати з **«Голосу»**). У дискусійних студіях цього тижня баланс між владою та опозицією було дотримано майже у всіх випадках, окрім одного. 12 липня, одразу після новини про відставку уряду, до ефіру каналу була запрошена народна депутатка Юлія Сірко («Голос») для обговорення цієї теми, тоді як представників провладної фракції не було запрошено (принаймні ведуча про це не повідомила в ефірі). Окрім представників парламентських фракцій, в ефірі каналу двічі був присутній представник депутатської групи **«За майбутнє»** Сергій Рудик (як депутат та ветеран війни). У токшоу каналу «Новий відлік» також взяла участь **позафракційна** депутатка Мар’яна Безугла.

Протягом двох тижнів у представленнях народних депутатів чотири рази невиправдано згадувалася їхня фракційна приналежність (у суто «експертних» студіях, де нардепи виступали як члени профільних комітетів). Так, невиправдано згадувалася приналежність до фракції «Слуги народу» Олександра Федієнка та Андрія Геруса, а також приналежність до «Європейської солідарності» Ніни Южаніної, до «Батьківщини» — Валентина Наливайченка. Часто цей момент був абсолютно неузгодженим з редакцією. В одному випадку фракційна приналежність не була згадана в представленні та титрі, але була згадана в анонсі; в іншому — згадана і в анонсі, і в титрі; в третьому — не згадана в анонсі, але згадана в титрі.

4. Прояви політичного піару 6—7 липня

Протягом двох проаналізованих днів у телемарафоні відвертих проявів політичного піару не було.

В ефірі Першого каналу Суспільного 6 липня абсолютно невиправдано було згадано у титрі фракційну приналежність нардепа Валентина Наливайченка до «Батьківщини», хоча з ним спілкувалися в «експертній» студії як із секретарем Комітету ВР з питань євроінтеграції.

5. Російські наративи і токсичні медійні персонажі в телемарафоні 6-7 липня

Російські пропагандистські наративи та токсичні медійні персонажі в ефірах телемарафону та Першого каналу Суспільного протягом звітних днів не були зафіксовані.