Українці стежать за репутаційними скандалами: 58% цікавляться кризами брендів та публічних осіб

Де українці дізнаються про скандали

38% українців дізнаються про скандали та хейт довкола брендів або публічних осіб у соцмережах. Ще 10% — дізнаються з новинних каналів у месенджерах. Водночас понад 40% респондентів не цікавляться такими новинами:

Відповіді на питання “Звідки ви дізнаєтеся про скандали / хейт довкола якогось бренду чи особи?” розподілилися так:

• Мене не цікавлять такі новини — 42%;
• Натрапляю на пости в соцмережах — 38%;
• Дізнаюся з новинних каналів у месенджерах — 10%;
• Дізнаюся з новин у ЗМІ — 6%;
• Розповідають близькі або знайомі — 4%.

Чи діляться скандалами з близькими

Третина українців (32%) ділиться новинами про скандали з близькими. Тоді як 4% опитаних не поширюють такі історії, але самі приєднуються до обговорення.

На питання “Якщо натрапили на новий скандал, чи ділитеся ним із близькими / знайомими?” відповіді розподілилися так:

• Не ділюся — кому цікаво, побачать самі — 64%;
• Ділюся, тільки якщо це відомий нам обом бренд / людина — 24%;
• Так, завжди: любимо таке почитати — 8%;
• Не ділюся, але сам/-а приєднуюся до обговорення — 4%.

Примітка: методика дослідження — анонімне онлайн-опитування, n > 18 000. Ключова вікова група — 34-45 років, понад 50% респондентів віком до 45.

Що це означає для брендів

Дані опитування показують, що репутаційний скандал сьогодні поширюється насамперед не через класичні медіа, а через соціальні мережі та месенджери. Саме там формується перша реакція аудиторії, а вже потім тема може потрапити у ЗМІ.

Для брендів із цього випливає кілька практичних висновків:

• Моніторити потрібно не лише медіа. Соцмережі, Telegram-канали, коментарі та згадки можуть сигналізувати про кризу значно раніше за публікації у ЗМІ.
• Перші години мають значення. Чим довше бренд не реагує на хвилю критики, тим більше шансів, що власну версію подій сформують користувачі, блогери або конкуренти.
• Скандал поширюється через особисті контакти. Якщо третина опитаних ділиться такими історіями з близькими, репутаційна криза виходить далеко за межі публічних коментарів і постів.
• Не кожен негатив потребує публічної відповіді. Важливо відрізняти локальний хейт від ситуації, яка реально починає впливати на довіру до бренду.
• Антикризовий сценарій краще мати заздалегідь. Хто моніторить згадки, хто ухвалює рішення, хто готує позицію бренду і через які канали вона публікується — ці ролі варто визначити ще до виникнення кризи.

Для маркетингових і PR-команд це ще одне підтвердження: управління репутацією сьогодні — це не лише робота зі ЗМІ, а постійний контроль інформаційного поля навколо бренду.