Шевченко, Леся Українка та Хмельницький: хто ще ввійшов до ТОП найвидатніших українців

Соціологічна група «Рейтинг» з’ясувала, кого українці вважають найвидатнішими історичними постатями країни. Найчастіше згадують Тараса Шевченка — його назвали понад 60% опитаних. До першої п’ятірки також увійшли Леся Українка, Богдан Хмельницький, Степан Бандера та Володимир Зеленський.

Тарас Шевченко залишається найвпізнаванішою історичною постаттю в Україні. Понад 61,5% респондентів назвали його одним із трьох найвидатніших українців усіх часів. Такі результати показало всеукраїнське опитування Rating Group, проведене 4–9 серпня 2026 року.

Друге місце посіла Леся Українка (28,4%), а третє — Богдан Хмельницький (15,9%).

Кого українці називали найвидатнішими

Найчастіші відповіді респондентів розподілилися так:

• Тарас Шевченко — 61,5%;
• Леся Українка — 28,4%;
• Богдан Хмельницький — 15,9%;
• Степан Бандера — 11%;
• Володимир Зеленський — 10,4%;
• Іван Мазепа — 9,9%;
• Михайло Грушевський — 9,8%;
• Григорій Сковорода — 9,1%;
• В’ячеслав Чорновіл — 8,9%.

Серед інших видатних українців респонденти також згадували Валерія Залужного (4%), Василя Стуса (3,9%), Ліну Костенко (2,8%), Олександра Усика (2,7%), Петра Порошенка (2,5%), Ярослава Мудрого (2,4%), Сергія Корольова (2,3%), Володимира Великого (2,1%) та Романа Шухевича (2%).

Менше ніж 2% опитаних назвали Андрія Кузьменка, Андрія Шевченка, Павла Скоропадського, Івана Котляревського, Симона Петлюру, Петра Конашевича-Сагайдачного, Пилипа Орлика та Івана Сірка.

Запитання було відкритим: учасникам не пропонували готового переліку імен, а просили самостійно назвати трьох найвидатніших українців. Тому сума відповідей перевищує 100%.

Як змінився рейтинг із 2022 року

Тарас Шевченко зберіг безумовне лідерство: у 2022 році його називали 63,9% респондентів. Водночас помітно посилилася позиція Лесі Українки — кількість згадувань зросла з 19,6% до 28,4%.

Найбільше змінився результат Володимира Зеленського. У дослідженні 2022 року його назвали 29,8% респондентів, що забезпечило йому друге місце після Шевченка. У 2026 році показник становить 10,4%, а президент України посідає п’яту позицію.

Валерій Залужний також отримав менше спонтанних згадувань: 4% проти 7,7% у 2022 році. Натомість показник Григорія Сковороди зріс із 6,7% до 9,1%.

Ці дані не варто трактувати як рейтинг довіри чи оцінку діяльності політиків. Опитування показує, кого українці насамперед згадують, коли йдеться про найвидатніших людей в історії країни.

До яких історичних постатей українці ставляться найкраще

В окремому блоці дослідження учасникам уже пропонували перелік історичних постатей і просили оцінити ставлення до них.

Серед запропонованих персон найбільше позитивних оцінок отримали:

• Богдан Хмельницький — 90%;
• Михайло Грушевський — 84%;
• Іван Мазепа — 82%;
• Степан Бандера — 74%;
• Павло Скоропадський — 63%;
• Симон Петлюра — 59%;
• Роман Шухевич — 56%.

Сприйняття Нестора Махна залишається найбільш суперечливим: позитивно до нього ставляться 45% респондентів, негативно — 22%. Це найвищий показник негативного ставлення серед усіх постатей, включених до цього блоку.

За останні чотири роки помітно покращилося ставлення до Симона Петлюри — з 49% позитивних оцінок у 2022 році до 59% у 2026-му. Позитивне сприйняття Івана Мазепи зросло з 74% до 82%. Ставлення до Степана Бандери та Михайла Грушевського залишається стабільно високим — 74% і 84% відповідно.

Що ці результати показують комунікаційникам

Дослідження демонструє різницю між двома важливими показниками, які використовуються і в маркетингових дослідженнях:

• спонтанна впізнаваність, або top of mind — кого люди називають самостійно без підказки;
• позитивне ставлення — як люди оцінюють постать, коли бачать її ім’я у запропонованому переліку.

Наприклад, Богдана Хмельницького спонтанно назвали 15,9% респондентів, однак позитивно до нього ставляться 90%. Отже, високий рівень схвалення не обов’язково означає таку саму присутність у пам’яті аудиторії.

Для брендів і публічних осіб діє подібний принцип: позитивна репутація, знання і перша спонтанна згадка — це різні показники. Тому оцінювати комунікаційний результат лише за одним із них некоректно.

Методологія дослідження

Опитування проводилося 4–9 серпня 2026 року методом телефонних інтерв’ю CATI. У ньому взяли участь 2000 жителів України віком від 18 років.

Дослідження охопило всі області, крім тимчасово окупованих територій і районів, де на момент опитування був відсутній український мобільний зв’язок. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом поселення. Статистична похибка не перевищує 2,2% із довірчою ймовірністю 0,95.