Працевлаштування молоді: що потрібно знати роботодавцям

Праця неповнолітніх осіб — актуальна тема. Хоча працевлаштування та звільнення неповнолітніх в Україні регулюються законодавством, це все одно залишає чимало запитань для роботодавців. Про особливості працевлаштування, тривалість відпустки, дозвіл на роботу, а також додаткові підстави для звільнення неповнолітніх — у цій статті.

Неповнолітні особи мають ті самі трудові права та гарантії, що й повнолітні. Однак, для них передбачені ще й додаткові гарантії щодо зайнятості, відпочинку та охорони праці. Тому порядок працевлаштування неповнолітніх осіб, хоч і не відрізняється суттєво від загального, має свої особливості.

Офіційне працевлаштування неповнолітніх віком від 14 до 15 років вимагає отримання усної або письмової згоди одного з батьків чи опікуна на працевлаштування дитини. Ця згода має чіткі вимоги до оформлення, інакше вона вважатиметься недійсною, а подальше працевлаштування — неможливим. Таким чином, дозвіл батьків на працевлаштування неповнолітньої дитини є важливим документом, який підтверджує згоду на трудову діяльність дитини, яка ще не досягла повноліття, і є обов’язковим для оформлення трудових відносин.

ВАЖЛИВО!

Не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. Однак, за згодою одного з батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років.

Допускається прийняття на роботу здобувачів освіти, які навчаються у будь-якій формі, для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю та не порушує процес навчання, у вільний від навчання час. Це можливо для осіб, які досягли чотирнадцятирічного віку, за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.

Згода батьків на працевлаштування неповнолітнього

У мирний час трудовий договір з неповнолітнім обов’язково укладається в письмовій формі (ст. 24 КЗпП). Також при прийнятті на роботу неповнолітнього йому не можна встановлювати випробування (ст. 26 КЗпП).

В період дії воєнного стану письмовий трудовий договір укладати необов’язково, і можна встановлювати випробування неповнолітньому (ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX).

СКАЧАТИ

Не на всі роботи можна прийняти неповнолітнього. Стаття 190 КЗпП забороняє працевлаштовувати неповнолітніх на такі роботи:

• важкі роботи та роботи зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також підземні роботи;
• роботи з підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для неповнолітніх граничні норми.

Перелік важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджено наказом МОЗ від 31.03.1994 № 46.

Неповнолітнім заборонено працювати за багатьма професіями на гірничих роботах, будівництві метрополітенів, тунелів та підземних споруд спеціального призначення, на металургійному, енергетичному, хімічному, нафтохімічному, харчовому та інших виробництвах.

Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджено наказом МОЗ від 22.03.1996 № 59.

При виборі посади (професії) для працевлаштування неповнолітнього слід також врахувати, що з особами, які не досягли 18-річного віку, заборонено укладати договори про повну матеріальну відповідальність (ст. 135-1 КЗпП). Отже, неповнолітнього недоцільно приймати на посаду, безпосередньо пов’язану зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей. Перелік таких робіт затверджено постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 28.12.1977 № 447/24.

Чи можна приймати неповнолітніх на умовах строкового трудового договору

Законодавство не забороняє приймати на роботу неповнолітнього за строковим трудовим договором. Водночас мають бути наявні підстави для укладення саме строкового договору.

Необхідність заміщення тимчасово відсутнього працівника (наприклад, того, що перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, або у відпустці для догляду за дитиною) є законною підставою для укладання трудового договору на визначений строк.

Тривалість робочого часу неповнолітнього

Тривалість робочого часу неповнолітнього визначається відповідно до статті 51 КЗпП. Якщо неповнолітній навчається, то тривалість роботи встановлюється на підставі довідки з місця навчання.

Якщо неповнолітній бажає працевлаштуватися на час канікул або вже не навчається, встановлюється скорочений робочий час. Його тривалість становить для осіб:

• віком 16-18 років — 36 годин на тиждень;
• від 15 до 16 років — 24 години на тиждень.

Якщо неповнолітній бажає працювати протягом навчального року у вільний від навчання час, необхідно врахувати, що робочий час таких працівників не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку, а саме:

• від 16 до 18 років — 18 годин на тиждень (половина від 36);
• від 14 до 16 років — 12 годин на тиждень (половина від 24).

Оплата праці

Порядок оплати праці неповнолітніх визначає стаття 194 КЗпП.

Заробітну плату працівникам молодше 18 років, які працюють зі скороченою тривалістю щоденної роботи, виплачують у такому самому розмірі, як і працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Працю неповнолітніх працівників, допущених до відрядних робіт, оплачують за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість робочого часу скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих.

Оплату праці учнів загальноосвітніх шкіл і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадять пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Організації можуть встановлювати учням надбавки, доплати до заробітної плати відповідно до діючих положень про оплату праці.

Тривалість відпустки

Тривалість відпустки для неповнолітніх працівників становить 31 календарний день (ч. 8 ст. 6 Закону «Про відпустки»).

Для таких працівників передбачена можливість використовувати щорічну основну відпустку у зручний для них час.

На підставі заяви, до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на підприємстві, у перший рік роботи неповнолітнім надається щорічна відпустка повної тривалості.

Звільнення з роботи неповнолітніх

Законодавство встановлює обмеження щодо звільнення працівників, молодших вісімнадцяти років. Так, порядок звільнення неповнолітніх з ініціативи власника або уповноваженого ним органу передбачає, крім додержання загального порядку звільнення, отримання згоди районної (міської) служби у справах дітей (ст. 198 КЗпП).

При цьому звільнення з певних підстав допускається як виняток і лише з обов’язковим працевлаштуванням. Йдеться про звільнення з підстав, зазначених у:

• пункті 1 статті 40 КЗпП (зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників);
• пункті 2 статті 40 КЗпП (виявлена невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а також у разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці);
• пункті 6 статті 40 КЗпП (поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу).

Частково неповнолітні підпадають і під гарантії статті 197 КЗпП, що встановлює імунітет від звільнення з ініціативи роботодавця у разі надання молоді першого робочого місця. З урахуванням норм цієї статті, після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних закладах неповнолітньому у віці від 15 до 18 років перше робоче місце надають на строк не менше двох років.

Відповідно до статті 198 КЗпП, батьки, усиновителі та піклувальники неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, якщо подальша робота загрожує його здоров’ю або порушує законні інтереси.