Новий керівник Міністерства економіки у День металургів наголосив на першочерговості розв’язання проблем промисловості.

Металургійний комплекс має потенціал та всі можливості стати одним з рушіїв економічного відродження, Україна та Європейський Союз володіють взаємодоповнюючими перевагами у цій сфері, а вирішення актуальних питань галузі буде в центрі уваги Міністерства економіки та екології, як зазначив його новопризначений керівник Олександр Кравченко.

“Цей сектор активно підтримує економічну стабільність держави. Водночас, він, можливо, найбільше постраждав від наслідків війни порівняно з іншими. Знайти відповіді на виклики, з якими стикається український гірничо-металургійний комплекс – це серед пріоритетів моєї діяльності”, – опублікував він у Facebook у неділю, у День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості.

Кравченко наголосив, що, незважаючи на воєнні ризики, руйнування інфраструктури та збільшення логістичних витрат, у 2025 році підприємства гірничо-металургійного комплексу сформували 7% ВВП України та 15% загального обсягу товарного експорту. Крім того, близько 20% усіх інвестицій у промисловий сектор України надходить саме від ГМК.

Міністр також додав, що галузь забезпечує близько 70 тисяч робочих місць на самих металургійних підприємствах та ще понад 280 тисяч – у пов’язаних секторах.

На його переконання, Україна може посісти місце одного з ключових постачальників високоякісної залізорудної сировини та інших продуктів, необхідних для декарбонізації металургійної промисловості Європи. Це, у свою чергу, відкриває нові перспективи для промислової співпраці, залучення інвестицій та глибшої інтеграції до європейських виробничих ланцюгів.

Як було повідомлено з посиланням на дані Асоціації “Укрметалургпром”, українські металургійні підприємства за січень-червень поточного року зафіксували спад виробництва загального прокату на 4,3% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, досягнувши показника 2,94 млн тонн. Виробництво сталі скоротилося на 3,2% – до 3,57 млн тонн, а чавуну – на 0,2%, до 3,67 млн тонн.

У 2025 році в Україні виробництво прокату зросло на 4,8% порівняно з 2024 роком, досягнувши 6,52 млн тонн, чавуну – на 11,2%, до 7,88 млн тонн, тоді як виплавка сталі знизилася на 2,2% – до 7,41 млн тонн.

За передвоєнний 2021 рік було вироблено 21,175 млн тонн чавуну, 21,37 млн тонн сталі та 19,08 млн тонн прокату.

Українські металурги висловлювали критику на адресу попереднього уряду, вважаючи його заходи недостатніми для захисту галузі в торгівлі з ЄС. Зокрема, йдеться про впровадження механізму CBAM на початку поточного року та скорочення безмитних квот на експорт з середини року. Крім того, вони виступають проти очікуваного підвищення тарифів “Укрзалізниці” на 30% і просять враховувати специфіку галузі при встановленні тарифів на електроенергію.

У середині вересня минулого року Міністерство економіки повідомило про проведення координаційної наради з представниками ГМК, Міністерства енергетики, НКРЕКП, “Укрзалізниці” та “Укренерго”. Метою цієї наради, за словами тодішнього очільника міністерства Олексія Соболева, було “розробити рішення для зниження витрат українських металургів, збереження експортного потенціалу підприємств та підтримки виробництва”. Він зазначив, що серед ключових питань на той момент були ціни на електроенергію для металургійних виробництв, логістичні витрати та дефіцит сировини. З початку поточного року було запроваджено заборону на експорт металобрухту з України.