Національний банк України виступає за присвоєння рейтингу ризику кожному переказу коштів.

Національний банк України (НБУ) має намір запровадити обов’язкове присвоєння кожній платіжній операції маркера, що вказуватиме на низький, середній або високий рівень ризику. Це випливає з проєкту постанови регулятора. Операції, позначені як високоризикові, автоматично блокуватимуться до з’ясування всіх обставин та отримання підтвердження від клієнта.

У документі зазначається, що транзакції з низьким рівнем ризику здійснюватимуться автоматично. Ті, що мають середній ризик, можуть бути призупинені для отримання підтвердження від користувача або верифікації співробітниками сервісу, що надає платіжні послуги. Детальні критерії для визначення кожного рівня ризику будуть розроблені самими установами у їхніх внутрішніх регламентах.

Цей проєкт передбачає впровадження уніфікованих підходів до контролю та звірки платіжних операцій, що є частиною механізму управління операційним ризиком. Платіжні сервіси зобов’язані проводити моніторинг безперервно, а звірку операцій – щоденно.

У випадку неможливості здійснення моніторингу з технічних чи інших причин, установа повинна буде проводити платежі лише за умов, коли такий контроль можливий. Про будь-які інциденти високого рівня критичності слід негайно інформувати НБУ, але не пізніше ніж через годину після їх виявлення.

Платіжний моніторинг має на меті виявлення нетипових, несанкціонованих, помилкових та неналежних транзакцій. Він не замінюватиме фінансовий моніторинг, спрямований на боротьбу з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму.

Для ідентифікації незвичних операцій платіжні сервіси зможуть застосовувати моделі, що базуються на штучному інтелекті та машинному навчанні. При використанні таких технологій, установи повинні будуть забезпечувати безперервне навчання моделей та регулярне оновлення вихідних даних.

Серед ознак нетипової поведінки проєкт виділяє, зокрема, відкриття великої кількості рахунків або випуск платіжних інструментів, концентрацію аналогічних операцій, незвичні суми та надмірну частоту переказів. Як приклад наводиться отримання понад 10 поповнень за менш ніж 60 хвилин.

Платіжні сервіси будуть зобов’язані вести список клієнтів, чиї операції потребують підвищеної уваги. До цього списку включатимуться фізичні особи, які делегували право управління своїм рахунком третім особам, підприємці, що порушили правила прийому електронних платіжних засобів, а також отримувачі, чия фактична діяльність не відповідає присвоєному коду категорії торговця.

Дані з такого переліку зберігатимуться протягом року. Під час здійснення моніторингу, сервіси матимуть право встановлювати для клієнтів ліміти на операції, обмеження щодо кількості платіжних інструментів або відкриття додаткових рахунків, згідно з договорами та внутрішніми правилами.

Проєкт також запроваджує заходи для протидії міскодингу – ситуаціям, коли код категорії діяльності, присвоєний отримувачу, не відповідає його реальній роботі. Еквайри зобов’язані перевіряти діяльність отримувачів, аналізувати платежі та незвичайні піки транзакцій, а також інформацію на вебсайтах, у соціальних мережах, чат-ботах і застосунках.

Окремі процеси моніторингу можуть бути передані на аутсорсинг процесинговій установі, проте відповідальність за їх виконання залишатиметься за надавачем платіжних послуг. Залучена установа не матиме права самостійно зупиняти та аналізувати нетипові операції, ухвалювати рішення щодо їх виконання, змінювати правила чи встановлювати маркери ризику.

Вимоги стосуватимуться як банків, так і небанківських платіжних сервісів, за винятком малих платіжних установ. Після набуття чинності постановою, вони матимуть 90 днів для приведення своєї діяльності у відповідність до нових норм.

Національний банк приймає зауваження та пропозиції до проєкту документа до 31 липня 2026 року включно.

Згідно з оцінкою НБУ, впровадження цих вимог не потягне за собою додаткових витрат для громадян. Однак, учасники ринку можуть зіткнутися з додатковими витратами, якщо вирішать залучати сторонні організації для моніторингу операцій на умовах аутсорсингу.