Національний банк України обговорив питання курсу гривні з представниками Міжнародного валютного фонду.

Спеціалісти Міжнародного валютного фонду (МВФ) виступали з пропозицією до Національного банку України розглянути можливість більш значного пом’якшення реального ефективного обмінного курсу національної валюти з метою скорочення дефіциту платіжного балансу за поточним рахунком. Така інформація міститься у матеріалах першого перегляду Програми розширеного фінансування EFF, які були опубліковані на офіційному сайті Фонду, що підтверджує раніше поширені у ЗМІ відомості про подібні переговори.

"Національний банк України визнав слушність висновків оцінки зовнішнього сектора, проведеної експертами, однак висловив думку, що визначена оцінка дисбалансу реального ефективного обмінного курсу є завищеною. Регулятор зазначив, що стандартні моделі для аналізу поточного рахунку не є цілком прийнятними в умовах воєнного стану", – констатується в документі МВФ.

"Представники української влади підкреслили, що дефіцит за поточним рахунком є прямим наслідком збільшення дефіциту державного бюджету, спричиненого необхідністю фінансування військових потреб. Водночас вони наголосили, що ризики для зовнішньої фінансової позиції країни пом’якшуються завдяки значній частці пільгового зовнішнього фінансування, яке надається офіційними партнерами", – так пояснили у Фонді позицію Національного банку та уряду України.

В МВФ висловили думку, що для досягнення нормалізації показників поточного рахунку України у середньостроковій перспективі потрібна фіскальна консолідація. Це передбачає впровадження цілеспрямованих податкових заходів, спрямованих на обмеження імпорту певних категорій товарів, зокрема тих, що доставляються невеликими посилками. На думку Фонду, така політика, у поєднанні з поступовим зняттям валютних обмежень та підвищенням гнучкості обмінного курсу, буде сприяти зменшенню зовнішніх дисбалансів, підвищенню продуктивності та конкурентоспроможності української економіки, а також забезпеченню її зовнішньої стійкості.

Українська сторона, у своєму оновленому Меморандумі про економічну та фінансову політику, зазначила, що реалізація ризиків, пов’язаних з воєнними діями на Близькому Сході, а саме зростання світових цін на енергетичні ресурси та посилення невизначеності, зумовила потребу у тимчасовому збільшенні обсягів валютних інтервенцій. Це було зроблено задля підтримання стабільності ринкових умов. Як наслідок, виникло очікуване невиконання цільового показника щодо чистих міжнародних резервів на кінець червня, який мав становити від $2,88 до $3,08 млрд.

"Незважаючи на складні умови, спостерігається зростання гнучкості обмінного курсу з кінця 2025 року. Це свідчить про ефективне застосування Національним банком України режиму керованого плаваючого обмінного курсу та його відданість поступовому переходу до повноцінної системи інфляційного таргетування з гнучким курсом", – йдеться у меморандумі.

Національний банк України обіцяє й надалі використовувати підхід до валютних інтервенцій, метою якого є посилення ролі обмінного курсу як інструменту поглинання шоків, водночас запобігаючи надмірній його нестабільності.

"Національний банк України наголосив, що, враховуючи структурний дефіцит валюти у приватному секторі та значні зовнішні надходження до державного сектора, його роль у посередництві валютних потоків на ринку залишається критично важливою для стабільного функціонування ринку", – так Фонд описав позицію українського регулятора.

Згідно з оновленим меморандумом, українська сторона зобов’язалася до кінця серпня провести глибокий аналіз запроваджених на даний момент валютних заходів. Також планується продовжити роботу над механізмами перехідного періоду. Зокрема, буде оцінюватися можливість внесення змін до законів, що регулюють валютні операції та діяльність Національного банку України. Метою цих змін є забезпечення поступового та поетапного скасування специфічних валютних регуляцій та інших заходів, які були впроваджені під час дії воєнного стану.

Зі свого боку, МВФ вважає, що процес валютної лібералізації має бути обумовлений виконанням ключових попередніх умов. До них належать розвиненіші валютні ринки, стабільні інфляційні очікування та стійка фінансова стабільність. Водночас, ці кроки мають бути збалансовані з поточними економічними потребами країни.