Комітет монетарної політики НБУ бачить причини для зростання облікової ставки у 2026 році

Більшість членів Комітету з монетарної політики (КМП) Національного банку України (НБУ) прогнозують подальше підвищення облікової ставки у 2026 році. Це пов’язано з перевагою проінфляційних ризиків у короткостроковій перспективі, свідчать результати дискусії, оприлюднені в понеділок.

На засіданні дев’ять з одинадцяти членів КМП висловилися за підвищення ставки до 15,5% з 15%, тоді як двоє виступили за її збереження.

“Кілька членів КМП наголосили, що бездіяльність НБУ може призвести не лише до швидкого повернення інфляції до двознакових показників, але й до її закріплення на цьому рівні”, – йдеться у повідомленні.

Прихильники липневого підвищення ставки вказували на посилення фундаментального цінового тиску та інфляційних ризиків. Базова інфляція у червні прискорилася до 8,1% у річному вимірі, значно перевищивши прогноз регулятора. Загальна ж інфляція, завдяки сезонному зростанню пропозиції сировинних продуктів, сповільнилася до 7,2%.

На їхню думку, підвищення ставки сприятиме підтримці привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку, а також обмежить ризики погіршення інфляційних очікувань.

Члени КМП назвали серед ключових проінфляційних факторів подальше зростання виробничих витрат і зарплат на тлі дефіциту кадрів, розширення бюджетних стимулів, вторинні ефекти від подорожчання пального та попереднього послаблення гривні, а також наслідки російських атак на бізнес і логістику, й війни на Близькому Сході.

Один із членів КМП вважав, що вибір мав бути між значнішим підвищенням ставки та кроком у 0,5 відсоткового пункту (в.п.). Зрештою, він підтримав підвищення на 0,5 в.п., зокрема, враховуючи можливий тимчасовий дезінфляційний вплив проблем з експортом агропродукції після руйнування портової інфраструктури.

Учасники дискусії також звернули увагу на ризик затягування війни на Близькому Сході. За базовим прогнозом Нацбанку, прямі та вторинні ефекти цього чинника додадуть до річної інфляції у 2026 році 1,7 в.п. У разі збереження цін на нафту вище $100 за барель до кінця року цей показник може зрости приблизно до 3 в.п.

Окремо члени Комітету наголошували на ризиках для валютного ринку через значне розширення дефіциту бюджету, підвищений попит на імпорт для оборонно-промислового комплексу та наслідки зовнішніх шоків. Один з учасників дискусії зазначив, що підвищення облікової ставки спрямоване, зокрема, на захист міжнародних резервів.

Двоє членів КМП, які виступали за збереження ставки на рівні 15%, вважають поточну жорсткість монетарної політики достатньою для поступового повернення інфляції до цілі 5%.

Серед дезінфляційних факторів вони назвали можливе збільшення внутрішньої пропозиції зерна через ускладнення його експорту, а також стримування економічної активності та темпів зростання зарплат внаслідок російських атак.

Один з них також зазначив, що підвищення ставки на 0,5-1 в.п. не матиме суттєвого впливу на фінансові умови та виконуватиме переважно сигнальну функцію, потреби в якій наразі немає через відносно стійкі інфляційні очікування та привабливість гривневих активів.

Кілька членів КМП, на відміну від більшості, очікують, що баланс ризиків для прогнозу інфляції на найближчий рік буде зміщений донизу, тому додаткового посилення процентної політики не знадобиться.

Члени Комітету також підтримали поетапну модернізацію операційного дизайну процентної політики. На першому етапі НБУ замість повного задоволення заявок банків на тримісячні депозитні сертифікати проводитиме раз на два тижні процентні тендери з оголошеним обсягом їх розміщення за ставкою не вище рівня “облікова ставка + 3,5 в.п.”.

За оцінкою учасників дискусії, такий механізм має зберегти стимули банків конкурувати за строкові гривневі заощадження та водночас спонукати їх активніше управляти власною ліквідністю.

Як повідомлялося, 30 липня правління НБУ підвищило облікову ставку на 0,5 в.п. – до 15,5% річних. До цього регулятор утримував її на рівні 15% із кінця січня 2026 року.