АМКУ закликає знизити податки на ринку пального через кризу

Антимонопольний комітет України (АМКУ) пропонує Кабінету Міністрів переглянути режим та інтенсивність податкового навантаження під час реалізації пального як один із заходів державного реагування на кризові явища на ринках нафтопродуктів.

«Україна не може впливати на ціни на світових ринках, але регулювання режиму та інтенсивності податкового навантаження перебуває в межах повноважень держави, звичайно, з урахуванням дії правового режиму воєнного стану та наслідків щоденних руйнувань після ворожих обстрілів, зокрема для економіки країни», – йдеться у повідомленні АМКУ за результатами засідання 6 серпня.

У комітеті зазначили, що вивчили іноземний досвід державного реагування на ціни нафтопродуктів в умовах кризи. Встановлено, що механізми конкурентного законодавства не вирішують проблеми подорожчання в інших країнах. Водночас зниження цін у багатьох країнах світу досягається шляхом тимчасового перегляду податкового режиму.

На думку АМКУ, окремої уваги потребують питання вдосконалення механізмів податкової політики у сфері обігу імпортованих нафтопродуктів у періоди різкого зростання світових цін на нафту та нафтопродукти. Зокрема, пропонується застосовувати механізми тимчасового коригування окремих податкових складових ціни пального, щоб мінімізувати негативний вплив кризових явищ на умови конкуренції та функціонування ринків нафтопродуктів.

Крім того, Комітет вважає доцільним можливе вдосконалення механізму оподаткування операцій, пов’язаних із формуванням мінімальних запасів нафтопродуктів.

АМКУ пояснив, що половину роздрібної ціни пального становить його закупівельна вартість, а понад 40% – податок на додану вартість (ПДВ) та акциз. Протягом кризи, що розпочалася в лютому 2026 року, світові індекси та ціни на світлі нафтопродукти зростали більш ніж на 100%, що суттєво впливало на роздрібну ціну бензину та дизпалива.

Водночас суттєве зростання митної вартості з початку весни призвело до відповідного зростання розміру ПДВ, оскільки він розраховується у відсотковому відношенні до митної вартості пального та акцизу.

«Під час різкого коливання (насамперед збільшення) світових цін така модель оподаткування неминуче посилює фінансове навантаження спочатку на самих учасників ринків, а в кінцевому результаті перекладається на споживачів, бо саме вони і сплачують ці податки, які включені у кожен літр пального на АЗС», – підкреслив АМКУ.

Зобов’язання суб’єктів ринку формувати та зберігати мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів, поступово їх збільшуючи, створюють окремий додатковий фінансовий тиск, який, своєю чергою, також впливає на збільшення кінцевої ціни для роздрібного та оптового споживача.

Комітет наголосив, що значне одночасне збільшення закупівельної вартості, податкового та фінансового навантаження може звужувати можливості учасників ринків повноцінно конкурувати між собою (насамперед, за рахунок ціни), створювати додаткові потреби в нарощуванні оборотного капіталу та непропорційно впливати на суб’єктів господарювання з різними фінансовими спроможностями. Здатність окремих операторів АЗС, насамперед невеликих, ефективно конкурувати на ринках може бути обмежена.

«Серед можливих наслідків такого обмеження – відповідне послаблення конкурентного тиску, вихід з ринків окремих учасників та підвищення рівня концентрації на відповідних ринках», – резюмував АМКУ.

Раніше експерти ринку пального, зокрема засновник та СЕО Prime Group Дмитро Льоушкін, припускали, що уряд може зреагувати на нову хвилю подорожчання пального, яка почалася з середини липня. За його словами, це може бути певна форма кешбеку, зниження податків та акцизів або державне регулювання цін.

Втім, опитані на початку серпня мережі АЗК зазначали, що поки невідомо про будь-які ініціативи уряду в цьому напрямку.

З 20 березня по 31 травня в Україні діяла програма державного кешбеку на пальне як тимчасовий антикризовий інструмент у відповідь на різке зростання світових цін на нафтопродукти через загострення ситуації на Близькому Сході. За даними Мінекономіки, програмою за понад два місяці її роботи скористалися 2,3 млн українців. Розмір компенсації становив 15% на дизельне пальне, 10% на бензин та 5% на скраплений газ.

За даними міністерства, 91% користувачів програми становили власники автомобілів бюджетного класу з невеликим об’ємом двигуна.