«Фундаментальна компетенція»: інтеграція медіаграмотності в усі аспекти людського життя

У межах Міжнародної конференції з медіаграмотності, організованої ОБСЄ, представники медіа, освіти, правозахисної сфери, державні службовці та міжнародні організації обговорили проблеми, пов’язані зі штучним інтелектом, дезінформацією та розвитком критичного мислення. Також були окреслені пріоритети розвитку медіаграмотності в Україні до 2030 року.

«Детектор медіа» вже представив бесіду Андрія Куликова з послом, представником ОБСЄ зі свободи медіа Яном Браату, яка стосувалася важливості медіаграмотності для демократичного суспільства та ролі журналістської етики у протидії пропаганді.

Під час однієї з дискусійних панелей Ян Браату зазначив, що медіаграмотність не повинна слугувати інструментом для нав’язування думок чи виховання недовіри до всіх джерел інформації. Він висловив думку, що переконання людей у тому, що будь-яка інформація є маніпуляцією, а всі інституції однаково підозрілі, породжує лише цинізм, який є подарунком для пропагандистів.

Посол, представник ОБСЄ з питань свободи медіа Ян Браату

«Медіаграмотність розвиває навички мислення, а не запам’ятовування фактів. Вона допомагає людям усвідомлювати не лише неправдиву інформацію, але й механізми маніпуляції, як емоції, зокрема страх, та алгоритми посилюють обурення, як дипфейки та синтетичний контент розмивають межі між реальністю та вигадкою, і як інформація може використовуватися для розпалювання конфліктів між людьми. Вона також включає розуміння важливості незалежної журналістики та редакційної свободи, чому демократичне суспільство та громадяни є не лише споживачами медіа, але й активними та відповідальними учасниками громадського життя», — заявив посол.

Модератор дискусій, співзасновник Громадського радіо та голова КЖЕ Андрій Куликов

Старша радниця Офісу Представника ОБСЄ з питань свободи медіа Беттіна Руїгіс наголосила на зростаючій потребі інтегрувати тематику штучного інтелекту в медіаосвіту. Вона повідомила, що її команда працює над освітніми програмами, які поєднують медіаграмотність та питання використання ШІ, фокусуючись на практичних рішеннях, а не на абстрактних моделях.

Старша радниця Офісу Представника ОБСЄ з питань свободи медіа Беттіна Руїгіс

«Ми розглядаємо медіаграмотність та ШІ не як набір інструкцій на кшталт: «Так, вам потрібно знати, як покращити свій текст, як використовувати ШІ для вдосконалення тексту та створення зображень». Ми бачимо ШІ як інструмент, але студенти також повинні розуміти його вплив: які переваги він надає, що таке «галюцинації» ШІ, які можуть виникнути ризики, чиї інтереси ви представляєте, просуваючи зображення, створені ШІ.

Те саме стосується медіаграмотності. Йдеться не про те, щоб викладати «ШІ-грамотність» — хоча це, безумовно, актуально — але освітня програма з медіаграмотності має бути орієнтована на майбутнє. Тому найважливішим залишається критичне мислення, а також готовність до появи нових моделей, які з’являться в майбутньому», — пояснила старша радниця.

Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк, яка також брала участь у конференції, зазначила, що з початку повномасштабного вторгнення російські хакери здійснили понад 120 кібератак на українські медіа, що підтверджує їхню роль як однієї з головних цілей у гібридній агресії проти України.

Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк

«Медіаграмотність — це не окремі конференції чи семінари, це має бути безперервний процес. Сьогодні штучний інтелект не дозволяє нам зупинятися.

Саме тому ми повинні вийти за рамки разових проєктів і слухань та перейти до довгострокових програм, здатних гнучко адаптуватися до нових технологічних загроз у реальному часі. Медіаграмотність не може існувати ізольовано, коли алгоритми великих технологічних платформ поширюють дезінформацію. Нашим спільним завданням разом із міжнародними партнерами є спільна адвокація та налагодження ефективного діалогу з глобальними цифровими платформами», — підкреслила Герасим’юк.

Заступниця Міністра культури України з питань європейської інтеграції Наталія Мовшович вважає, що медіаграмотність має сприйматися не лише як індивідуальна навичка, а й як невід’ємний інституційний фундамент здорової та цілісної інформаційної екосистеми.

Заступниця Міністра культури України з питань європейської інтеграції Наталія Мовшович

«Це навчання протягом усього життя. Медіаграмотність — це динамічний процес, який має розвиватися з дитинства та супроводжувати людину постійно. Це наскрізна навичка. Вона має стати природною і просто базовою компетенцією кожного», — зазначила вона.

На її думку, рівень медіаграмотності особистості корелює з її добробутом, а рівень інформаційної культури та стійкості суспільства безпосередньо впливає на загальний розвиток та благополуччя.

Водночас проєкти з медіаграмотності повинні враховувати психологічні аспекти сприйняття інформації та вразливість різних груп населення.

Директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України Ганна Красноступ повідомила, що міністерство вже підготувало проєкт нової Стратегії інформаційної безпеки, яка замінить ту, що діяла до 2025 року. Красноступ підкреслила, що ця стратегія включає не лише заходи зі стратегічних комунікацій, протидії дезінформації та ворожим інформаційним маніпуляціям (FIMI). Вона містить окремі стратегічні цілі щодо захисту журналістів, впровадження медіаграмотності та ролі культури як складової інформаційної безпеки.

Директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України Ганна Красноступ

«Також цього року ми плануємо переглянути Стратегію медіаграмотності міністерства. Вона розрахована до 2026 року, тож зараз ми проводимо аудит нашого національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр»: оцінюємо, які заходи були ефективними, а які, на жаль, не були реалізовані відповідно до планів. На основі цього аналізу ми плануємо переглянути стратегію, залучивши нашу експертну раду з формування інформаційної політики, а також інших представників громадянського суспільства, які висловлять готовність працювати над конкретними положеннями Стратегії з медіаграмотності до 2030 року», — зазначила Ганна Красноступ.

За словами шеф-редакторки «Детектора медіа» Наталії Лигачової, повномасштабна війна прискорила розвиток медіаграмотності через такі явища, як інформаційно-психологічні спеціальні операції (ІПСО), кібершахрайство, маніпуляції та російська дезінформація. Однак, на її думку, українська освіта поки що не забезпечує системного формування медіаграмотності.

Шеф-редакторка «Детектора медіа» Наталія Лигачова

Наприклад, за результатами дослідження «Детектора медіа» щодо медіаспоживання підлітків віком 12–18 років, термін «медіаграмотність» залишається маловідомим для багатьох.

«Наразі Міністерство культури намагається допомогти, існує проєкт “Фільтр”. Але сил одного міністерства недостатньо. Необхідно вибудовувати систему, залучаючи різні міністерства. Потрібна міжвідомча взаємодія і, можливо, координаційний орган, до якого б увійшли також громадські організації», — зазначила Наталія Лигачова.

Андрій Куликов під час відкритого мікрофону

Засновниця та виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації Діана Дуцик заявила, що інформаційна стійкість є базовою компетенцією, необхідною незалежно від спеціальності. Проте, за її словами, інтегрованих програм з медіаграмотності в системі вищої освіти немає. У середній освіті ситуація дещо краща, оскільки медіаграмотність визначена як одна з компетентностей Нової української школи. Водночас, повсюдне впровадження цих підходів у школах поки що не спостерігається.

Засновниця та виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації Діана Дуцик

Дуцик також скептично оцінює рівень медіаграмотності педагогів. Вона звернула увагу на те, що результати оцінок часто базуються на самооцінці, тоді як інші дослідження свідчать про значне поширення теорій змови саме в освітньому середовищі.

«Система освіти — це дуже складний процес. Мені дуже шкода, що на державному рівні не просувається питання інтеграції медіаграмотності. Система завжди має бути — я не говорю про «спускання згори», адже наша країна дещо інша — але має бути чітка позиція міністерства, яке наголошує на важливості цього. Має бути позиція держави, яка це підтверджує. І якщо держава визнає це пріоритетом, ректори обов’язково змінять свій фокус та бачення», — заявила Діана Дуцик.

Учасники дискусії про медіаландшафт України: Інна Ведернікова, Олександр Богуцький, Андрій Боборикін, Микола Чернотицький та модератор Андрій Куликов

Генеральна директорка Директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Інна Кільдерова підтвердила, що ефективність формування медіаграмотності в учнів значною мірою залежить від професійної підготовки самого педагога. За її словами, вчителі повинні мати доступ до якісних програм підвищення кваліфікації, розроблених експертами та доступних на спеціалізованих освітніх платформах.

Генеральна директорка Директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки України Інна Кільдерова

Вона розповіла, що цього року Міністерство освіти і науки запровадило експериментальний проєкт — платформу «Вектор», яка змінює підхід до підвищення кваліфікації педагогів. Якщо раніше цей процес часто сприймався як формальність, пов’язана насамперед з атестацією, то тепер учителі можуть самостійно обирати курси відповідно до власних професійних потреб та інтересів своїх учнів. Серед доступних напрямків є й медіаграмотність.

«Ми сподіваємося, що цей проєкт завершиться успішно, оскільки кожен експеримент обов’язково потребує політики та звітності для розуміння можливості подальшого впровадження такої практики», — зауважила Інна Кільдерова.

Вона також наголосила на необхідності розвитку професійних спільнот учителів, де педагоги зможуть обмінюватися досвідом, поширювати успішні практики та ознайомлюватися з новими методиками. Учасники проєкту вже передають отримані знання колегам у своїх регіонах, сприяючи поширенню сучасних підходів до навчання.

Голова Наглядової ради Суспільного Світлана Остапа

Директорка Центру демократії та верховенства права Олеся Холопік зазначила, що в Україні вже створено достатній законодавчий фундамент для розвитку медіаграмотності. Зокрема, відповідне поняття закріплене в Законі України «Про медіа», а підвищення рівня медіаграмотності визначене як одна зі стратегічних цілей Стратегії інформаційної безпеки. Вона пояснила, що зараз одним із першочергових завдань є затвердження оновленої Стратегії інформаційної безпеки. Проте головне питання полягає не стільки у створенні нових документів, скільки в тому, щоб вони реально функціонували.

Директорка Центру демократії та верховенства права Олеся Холопік

Холопік виокремила три ключові аспекти для функціонування цього напрямку. Перший — інституалізація медіаграмотності. Тут вона згадала проєкт «Фільтр», який від початку створювався як платформа для координації державних органів, громадського сектору, міжнародних партнерів і бізнесу. Однак команда «Фільтру» сама по собі не є інституцією.

Другий аспект — посилення міжвідомчої координації, щоб підсилювати зусилля, а не дублювати їх, адже питання медіаграмотності вже вийшло за межі компетенції одного міністерства.

Радник зі стратегічних комунікацій Відділу преси та інформації Представництва ЄС в Україні Сергій Гриценко

Третім елементом вона вважає моніторинг та звітність: «Багато хто сприймає це як культуру, нав’язану міжнародними партнерами: що потрібно щось відмоніторити, відзвітувати і написати. Насправді ж, мета полягає в оцінці того, чи виконані дії допомогли досягти цілей. І тільки коли ми це усвідомимо на всіх рівнях — державному, урядовому, інших — ми змінимо своє ставлення. Тоді різні звіти та документи матимуть інший характер і дійсно допоможуть нам».

Начальниця відділу впровадження проєктів із цифровізації освіти Директорату розвитку цифрових інновацій, штучного інтелекту Міністерства цифрової трансформації України Ярослава Дьо розповіла про платформу «Дія.Освіта», яка, за її словами, є національним навчальним проєктом з розвитку цифрової грамотності, а також покращення та засвоєння нових навичок.

«В епоху конкуренції зі швидким дофаміном цифрові технології мають використовуватися для освітніх цілей, але в яскравому форматі — у стилі edutainment, тобто навчання через розвагу», — пояснила вона.

Начальниця відділу впровадження проєктів із цифровізації освіти Директорату розвитку цифрових інновацій, штучного інтелекту Міністерства цифрової трансформації України Ярослава Дьо

Спікерка нагадала, що перше дослідження рівня цифрової грамотності населення Мінцифра провело ще у 2019 році. Відтоді такі вимірювання відбуваються кожні два роки. За її словами, станом на кінець 2025 року базовими цифровими навичками володіють 58% українців, що на 11% більше, ніж у 2019 році.

Медійна юристка Людмила Панкратова та менеджер проєктів ЦЕДЕМ Олексій Третьяков

Вона розповіла, що наразі платформа «Дія.Освіта» має понад три мільйони зареєстрованих користувачів по всій Україні: «Звісно, є питання щодо деокупованих областей або регіонів, які перебувають під окупацією. Ми намагалися спростити процес реєстрації: якщо людина не хоче використовувати мобільний телефон, вона може зареєструватися на порталі, використовуючи акаунт у Facebook або Google».

Команда постійно адаптує формати навчання до змін у поведінці користувачів. Якщо раніше основним форматом були освітні серіали, то зараз дедалі більше уваги приділяється коротким відео, рилзам або TikTok. Також у партнерстві з Google на платформі впроваджено два інструменти на основі штучного інтелекту — ШІ-ментора та ШІ-провідника, які допомагають користувачам знаходити потрібні матеріали серед понад 800 освітніх ресурсів відповідно до їхніх потреб та професії.

Представник Департаменту кібербезпеки СБУ Олександр Мельниченко

Участь у конференції також взяли представники Національної поліції та Служби безпеки України. Зокрема, підполковник поліції, начальник 1-го відділу 1-го управління Департаменту кіберполіції Віктор Байов розповів, що цього року в структурі Департаменту кіберполіції було створено підрозділ, який займається злочинами у сфері штучного інтелекту.

«ШІ використовується у всіх напрямках злочинної діяльності: дитяча порнографія, шахрайство, дипфейки — і ми повинні це все розуміти, ми з цим усім працюємо. Відповідно, наші колеги зі слідчих підрозділів, процесуальної сторони, прокуратури також беруть участь у тренінгах, щоб розуміти, як представляти в суді докази, здобуті під час розслідування та документування цих злочинів», — повідомив підполковник.

Підполковник поліції, начальник 1-го відділу 1-го управління Департаменту кіберполіції Віктор Байов

«Детектор медіа» також окремо поспілкувався з керівницею медіапроєкту Програми підтримки ОБСЄ для України Ольгою Прокопенко. Представляємо її бліцінтерв’ю щодо підсумків Міжнародної конференції з медіаграмотності.

— Нашою головною метою було об’єднати всіх ключових партнерів, які працюють у сфері медіаграмотності в Україні, щоб спільно визначити стратегічне бачення її розвитку та розпочати роботу над дорожньою картою до 2030 року, — каже Ольга Прокопенко.

Керівниця медіапроєкту Програми підтримки ОБСЄ для України Ольга Прокопенко

Саме тому на заході зібралися представники міжнародних організацій — ОБСЄ, Ради Європи, Європейського Союзу, ЮНЕСКО в Україні, а також представники Верховної Ради України, Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Міністерства освіти і науки, Міністерства цифрової трансформації, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Департаменту кібербезпеки СБУ, Національної поліції, медіаспільноти, закладів вищої освіти, шкіл, громад та громадських організацій.

Посол, Спеціальний представник Головування ОБСЄ — Координатор проєктів в Україні Петр Мареш

Ми прагнули створити платформу для діалогу, де міжнародний досвід поєднається з українськими практиками та державними підходами. Адже сьогодні медіаграмотність — це вже не лише про вміння перевіряти інформацію. Це про здатність суспільства протистояти дезінформації, дипфейкам, алгоритмічним маніпуляціям та іншим сучасним інформаційним викликам.

Саме тому одним із ключових результатів конференції має стати формування системного бачення щодо інтеграції медіаграмотності в державну політику та систему освіти, аби ці навички стали невіддільною частиною життя українців.

Для Програми підтримки ОБСЄ для України це один із пріоритетних напрямів роботи. Ми підтримуємо ініціативи, спрямовані не лише на розвиток навичок медіаграмотності, а й на їхню інституціоналізацію — створення стійкої системи, яка працюватиме незалежно від окремих проєктів чи програм.

Для нас було великою честю вітати на конференції Представника ОБСЄ з питань свободи медіа, Посла Яна Браату, який прибув до Києва разом із делегацією з Відня. Цей візит став важливим сигналом міжнародної підтримки України та підтвердженням спільної уваги до розвитку медіаграмотності.

Керівниця проєкту «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – Фаза ІІ» (SFEM-UA), Офіс Ради Європи в Україні Олена Демченко та представниця Офісу Ради Європи в Україні Христина Заплацінська

— Як в ОБСЄ оцінюють стан впровадження медіаграмотності в Україні?

— За останні роки було реалізовано багато якісних ініціатив, сформувалася сильна експертна спільнота, а тема медіаграмотності стала одним із пріоритетів державної політики.

Водночас війна суттєво впливає на темпи розвитку цього напряму. Частина важливих проєктів була призупинена через скорочення або припинення фінансування, зокрема після змін у підтримці з боку USAID. Деякі ініціативи складніше реалізовувати через безпекові виклики та обмежені ресурси.

І все ж можна констатувати, що розвиток цього напряму залишається предметом уваги широкого кола зацікавлених сторін. Попри виклики, державні органи, міжнародні партнери, громадські організації, освітяни та представники медіаспільноти продовжують працювати над реалізацією ініціатив у сфері медіаграмотності.

Як на мене, сьогодні одним із ключових викликів є забезпечення ефективної взаємодії між усіма суб’єктами, які працюють у сфері медіаграмотності. Потрібен постійний майданчик для професійного діалогу, який би регулярно об’єднував міжнародних партнерів, представників державних інституцій, громадянського суспільства, освітньої спільноти та медіа. Це сприятиме кращому узгодженню зусиль, своєчасному виявленню прогалин, уникненню дублювання ініціатив і визначенню спільних пріоритетів.

Під час конференції ця потреба неодноразово звучала у виступах учасників. Відповідні висновки та рекомендації будуть відображені у комюніке конференції як спільне бачення подальших кроків для більш узгодженого розвитку сфери медіаграмотності в Україні.

Ольга Прокопенко під час дискусійної панелі

— Які головні висновки ви винесли з конференції?

— Для медіапроєкту Програми підтримки ОБСЄ для України головним завданням цієї конференції було створення платформи для відкритого професійного діалогу. За результатами дискусій учасники сформулювали низку рекомендацій, які будуть зафіксовані у комюніке конференції та можуть стати орієнтиром для подальшого розвитку сфери медіаграмотності в Україні до 2030 року.

Серед ключових рекомендацій — розроблення Національної стратегії медіаграмотності до 2030 року, яка об’єднає зусилля державного сектора, громадянського суспільства, міжнародних партнерів, академічної спільноти та бізнесу. Окрему увагу учасники приділили необхідності гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами, зокрема відповідно до Акта про цифрові послуги (DSA) та Європейського акта про свободу медіа (EMFA).

Не менш важливим напрямом є інтеграція медіаграмотності до системи освіти. Зокрема, обговорювалося включення компетентності «Медіаграмотність» до Державного стандарту середньої освіти, а також розроблення доступних навчальних програм для педагогів, зокрема з питань використання штучного інтелекту та розвитку ШІ-грамотності.

Член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін

Учасники також наголосили на необхідності створення постійного майданчика для взаємодії всіх зацікавлених сторін — державних органів, міжнародних партнерів, громадянського суспільства, освітньої спільноти та медіа. Такий формат сприятиме кращому узгодженню зусиль, обміну досвідом, визначенню спільних пріоритетів і ефективнішому використанню ресурсів.

Окремий блок рекомендацій стосувався розвитку відповідального інформаційного середовища. Зокрема, учасники відзначили важливість створення інклюзивного та гендерно чутливого медіаконтенту, підтримки незалежних медіа як важливої складової екосистеми медіаграмотності, а також розвитку саморегулювання серед творців цифрового контенту та блогерської спільноти через популяризацію етичних стандартів і принципів відповідального створення контенту.

Для нас одним із найважливіших результатів стало те, що конференція об’єднала широке коло експертів і партнерів навколо спільного бачення подальшого розвитку медіаграмотності в Україні. Ми сподіваємося, що започаткований діалог продовжиться у форматі практичної співпраці, а напрацьовані рекомендації стануть корисною основою для подальших рішень і спільних ініціатив у цій сфері.

Панельна дискусія «Дорожня карта 2030: Інституціоналізація медіаграмотності в освітніх та правових процесах»

— Якими можуть бути подальші кроки саме медіапроєкту Програми підтримки ОБСЄ для України у сфері медіаграмотності?

— Для медіапроєкту Програми підтримки ОБСЄ для України розвиток медіаграмотності є одним із ключових напрямів роботи. Наш підхід полягає не лише у підтримці окремих ініціатив, а й у створенні умов для того, щоб медіаграмотність стала невіддільною складовою освітнього процесу та повсякденного життя.

Одним із наших пріоритетів є співпраця з закладами вищої освіти. На сьогодні вже 11 українських університетів інтегрували розроблену за підтримки медіапроєкту навчальну програму з медіаграмотності у свої освітні процеси, а понад 9 тисяч студентів пройшли відповідне навчання. Ми продовжуємо працювати над розширенням цієї ініціативи та ведемо діалог з іншими закладами вищої освіти щодо її впровадження.

Виконавча директорка Інституту демократії імені Пилипа Орлика Світлана Єременко

Водночас сучасна медіаграмотність нерозривно пов’язана з питаннями цифрової безпеки. Саме тому медіапроєкт започаткував співпрацю у цій сфері з Департаментом кібербезпеки Служби безпеки України. Ми побачили, що медіаграмотність і кібербезпека мають спільну мету — зміцнення стійкості українського інформаційного простору та підвищення безпеки роботи медіа в умовах сучасних цифрових викликів.

У межах цієї співпраці вже розроблено практичні рекомендації для редакцій щодо захисту мобільних пристроїв і персональних комп’ютерів. Їхня мета — допомогти журналістам, редакторам та ІТ-фахівцям медіа краще розуміти потенційні цифрові ризики та впроваджувати сучасні підходи до захисту своїх інформаційних ресурсів.

Вчителька української мови та літератури, фіналістка Global Teacher Prize Ukraine Лідія Поворознюк та виконавча продюсерка Українського радіо Юлія Шелудько

Крім того, за підтримки медіапроєкту Програми підтримки ОБСЄ для України Ситуаційний центр забезпечення кібербезпеки СБУ провів оцінку кіберстійкості понад 700 українських медіаресурсів, включаючи провідні національні та регіональні медіа. Результати цього аналізу стали основою для практичних рекомендацій, які допомагають редакціям посилювати захист своїх вебресурсів і зменшувати ризики кіберінцидентів — інтернет-ресурсів.

Надалі ми плануємо продовжувати підтримувати ініціативи у сфері медіаграмотності, розширювати співпрацю з закладами освіти, міжнародними партнерами, державними інституціями та медіаспільнотою. Ми переконані, що об’єднання експертизи, обмін досвідом і практичні спільні ініціативи сприятимуть розвитку медіаграмотності, посиленню цифрової стійкості та безпечнішому інформаційному середовищу в Україні.

Учасники конференції

— Які напрямки розвитку медіаграмотності ви вважаєте зараз пріоритетними?

— Сьогодні в Україні працює багато організацій, і кожна з них робить важливий внесок у розвиток медіаграмотності. Хтось працює зі старшими людьми, хтось — зі школами чи дошкільною освітою. Медіапроєкт Програми підтримки ОБСЄ для України свідомо обрав своїм пріоритетом студентську молодь, насамперед майбутніх журналістів. Неможливо охопити всі цільові аудиторії одночасно, тому важливо, щоб кожен партнер зосереджувався на тому напрямку, у якому має найбільшу експертизу та може досягти найкращого результату.

Ольга Прокопенко під час дискусії

Медіаграмотність є одним із ключових напрямів нашого медіапроєкту. Ми вважаємо, що під час навчання майбутні журналісти мають не лише здобувати професійні знання, а й розвивати критичне мислення, опановувати принципи журналістської етики, відповідального створення контенту та безпечної роботи в сучасному інформаційному середовищі.

Саме тому цього року ми започаткували серію навчальних заходів для студентів факультетів журналістики. Перший тренінг об’єднав 30 студентів з різних регіонів України, зокрема з прифронтових областей. До його проведення долучилися провідні українські експерти, представники університетів, медіа та громадського сектора. Такий формат дозволяє поєднати академічні знання з практичним досвідом журналістів і медіафахівців.

Марина Безкоровайна

Ми прагнемо, щоб молоді журналісти були готові працювати в умовах сучасних інформаційних викликів, відповідально ставилися до своєї професії та дотримувалися високих професійних стандартів.

Надалі ми плануємо зробити такі навчальні програми регулярними та розширювати співпрацю з закладами вищої освіти. Ми вже бачимо позитивні результати цієї роботи й сподіваємося, що дедалі більше університетів інтегруватимуть розроблену медіапроєктом програму до своїх освітніх програм. Це дозволить майбутнім журналістам системно опановувати сучасні підходи до медіаграмотності, журналістської етики та цифрової безпеки ще під час навчання.