Як змінилася оцінка найбагатших держав світу за два з половиною десятиліття: хто посів перше місце

>

▶ Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Загальносвітовий рейтинг багатства у 2026 році

У наведеній нижче таблиці представлено порівняння найзаможніших держав світу у 2000 та 2026 роках, базуючись на номінальному ВВП на душу населення.

Вражаюче зростання Ірландії

Жодна держава не демонструвала такого стрімкого підйому в рейтингу, як Ірландія.

Її ВВП на душу населення зросла більш ніж у п’ять разів за період з 2000 по 2026 рік, перемістивши її з 14-ї позиції на другу у світовому масштабі. Зростання країни зумовлене десятиліттями іноземних інвестицій від міжнародних технологічних, фармацевтичних та фінансових компаній, які використовують Ірландію як свою європейську штаб-квартиру.

Сінгапур також відзначився одним із найсуттєвіших здобутків, піднявшись із 20-ї на п’яту сходинку. Подібно до Ірландії, ця місто-держава виграла від своєї ролі як глобального хабу фінансів, торгівлі та високотехнологічних галузей.

Разом ці дві нації демонструють, як менші економіки здатні швидко поліпшувати свої позиції у світових рейтингах багатства, приваблюючи інвестиції та високоприбуткові сектори промисловості.

Як Японія втратила позиції з 2-го на 39-те місце

Спад Японії є одним із найбільш показових зрушень у глобальному рейтингу. У 2000 році лише Люксембург міг похвалитися вищим ВВП на душу населення. До 2026 року Японія посідає 39-те місце, попри те, що залишається однією з найбільших економік світу за загальним обсягом виробництва.

У 2000 році Японія випереджала Швейцарію, Норвегію та Данію. Сьогодні всі ці чотири країни мають значно вищі позиції. Старіння населення, скорочення чисельності робочої сили, десятиліття повільного економічного зростання та знецінення єни — все це сприяло її зниженню в рейтингу ВВП на душу населення в доларовому еквіваленті.

Цей результат підкреслює відмінність між масштабом економіки та рівнем економічного виробництва на одну людину.

Європа продовжує домінувати у рейтингах багатства

Попри суттєві зміни в інших регіонах, Європа залишається головним світовим центром країн з високим рівнем доходу. Дев’ять із 15 провідних країн у рейтингу 2026 року є європейськими, зокрема Люксембург, Ірландія, Швейцарія, Норвегія, Данія, Нідерланди, Австрія, Ісландія та Швеція.

Багато з цих держав поєднують високопродуктивні галузі промисловості з міцними інституціями, кваліфікованою робочою силою та доступом до великих регіональних ринків завдяки Європейському Союзу.

Рейтинги також свідчать, що економічний добробут визначається не лише розміром країни. Більшість найзаможніших економік світу мають відносно невелику кількість населення, що дозволяє потужним галузям промисловості та високоцінному експорту генерувати більші прибутки на душу населення.

Водночас кілька найбільших економік світу, включно з Китаєм, Індією, Бразилією та Індонезією, відсутні у списку, незважаючи на їхній зростаючий вплив на міжнародній арені.

Заможні країни не завжди означають заможних громадян

Рейтинги вимірюють економічний випуск на людину, а не добробут домогосподарств.

Такі країни, як Ірландія та Люксембург, займають найвищі позиції, оскільки вони генерують значний економічний випуск відносно чисельності свого населення. Однак такі показники, як медіанний рівень багатства та доходу, часто призводять до дещо іншого розподілу місць.

Саме тому економісти використовують ВВП на душу населення як один із індикаторів добробуту, а не як вичерпну картину.

Центри світового багатства продовжують трансформуватися

Ці рейтинги слугують нагадуванням про те, що економічне лідерство далеке від статичного.

Двадцять п’ять років тому мало хто з аналітиків міг би передбачити, що Ірландія стане багатшою на душу населення, ніж майже будь-яка інша країна на Землі, або що Японія випаде з найвищого ешелону світового рейтингу.

Найбільш вражаючим є не те, хто займає перше місце сьогодні, а те, наскільки кардинально змінився список лідерів. Остання чверть століття свідчить про те, що багатство постійно перебудовується під впливом інновацій, інвестицій, демографічних змін та політичних рішень, створюючи нових переможців і водночас кидаючи виклик давно встановленим лідерам.