Знищення складів на Київщині призведе до зростання цін на продукти
За останні пів року на Київщині знищили приблизно 80% складів із холодильними установками. Експерти прогнозують зростання цін на продукти харчування на 10-15% протягом наступних трьох місяців, якщо вдасться швидко децентралізувати логістичні процеси.
“За останні пів року було знищено понад 650 тис. кв. м логістичних центрів на Київщині. Цілеспрямовано влучали по холодових складах із продуктами, і приблизно третина з них – 650 тис. кв. м – це саме холодні склади мереж (Fozzy Group, Metro, Auchan, Varus, ATB, “Аврора” тощо). Фактично знищено близько 80% холодних логістичних складів”, – заявив генеральний директор Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
Через це, за словами експерта, можливі перебої з поставками товарів, які потребують дотримання температурного режиму.
Олександр Бондаренко виділив два можливі сценарії розвитку подій: нейтрально-оптимістичний та песимістичний. Перший передбачає швидку децентралізацію логістики, що призведе до зростання цін на 10-15% на відповідні товари в торгових мережах.
“За нейтральним сценарієм виробники та ритейлери об’єднають зусилля та знайдуть модель децентралізованої логістики, хоча це дуже дорогий шлях, і не факт, що вони встигнуть це зробити за два-три місяці”, – зазначив він. Ця модель передбачає перерозподіл залишків товарів із сусідніх регіонів до міст, логістика яких постраждала. Однак цей варіант є дорожчим і підходить не для всіх категорій товарів, наприклад, для мінеральної води чи овочів.
Наразі тривають переговори між виробниками та мережами. Ритейлери пропонують, щоб виробники здійснювали доставку не на 6-8 розподільчих центрів, а безпосередньо в усі магазини мережі. Водночас вони не бажають погоджуватися на підвищення цін через зростання логістичних витрат.
“Ціни все одно мусять зрости, бо, витрачаючи додаткові 10-15% на логістику, виробники не зможуть залишатися в операційному плюсі без підвищення цін. А не працюючи в операційний плюс, вони просто припинять відвантаження товарів, що призведе до тотального дефіциту продуктів харчування та інших товарів масового споживання”, – пояснив Бондаренко.
Другий, песимістичний сценарій, полягає в затягуванні переговорів між ритейлерами та виробниками, що може спровокувати справжній дефіцит товарів на полицях.
За словами експерта, виробники, замість брати на себе весь тягар диверсифікації логістики, шукатимуть інші шляхи збуту, зокрема експортні контракти. Це особливо актуально, враховуючи практику великих мереж відтерміновувати оплати на 60-90 днів.
“У песимістичному сценарії виробники відмовляться працювати за новими логістичними правилами. Йдеться не лише про комерцію, а й про спроможність доставляти товар безпосередньо до точок продажу. У цьому сценарії, за умови продовження таких прицільних обстрілів логістичних складів і виробництва, у жовтні-листопаді ймовірний стабільний дефіцит на полицях магазинів”, – прогнозує експерт.
Імпортери не ризикуватимуть тримати великі обсяги товарів в Україні, концентруючи залишки на імпортних складах. Виробники ж можуть розглядати варіанти консервації своїх промислових потужностей, оскільки не всі мають кошти на відновлення після обстрілів та можливість залучити людський капітал для цих робіт.
“На жаль, в Україні підприємці не мають глибокої кишені. А з проєктним фінансуванням та коштами на відновлення втрачених потужностей для малого та середнього бізнесу зараз великі проблеми. Тому питання фінансування та страхування ризиків є ключовими. З такими ритмічними, сильними, постійними та досить прицільними атаками, коли повністю вигорає склад або виробництво, запасу міцності в українських бізнесменів залишилося на шість, максимум 12 місяців у поточному режимі”, – підкреслив Бондаренко.
За його словами, надалі виробники матимуть вибір: відновлювати потужності в Україні чи створювати нове виробництво у сусідніх Словаччині, Румунії або Польщі та завозити продукцію звідти.
“Я вже бачу такий тренд: власники бізнесів, у яких знищили логістичні чи індустріальні активи, думають: “Ось зараз ще раз відновлю, вкладу ще EUR5 млн, а яка ймовірність, що через пів року знову не прилетить? Краще ці кошти витратимо і побудуємо менший завод, але вже в ЄС”. І це дуже поганий для нас тренд економічно, бо це втрачені робочі місця та податки для місцевих бюджетів України, і подальший відтік економічно активного населення з країни”, – каже Бондаренко.
На його думку, щоб знизити ймовірність песимістичного сценарію, держава має запропонувати бізнесу програми підтримки.
“Це доступ до проєктного фінансування, страхування, бронювання ключових співробітників, бронювання будівельників, які будуть це все відновлювати. Тому що сьогодні більшість виробників і логістичних девелоперів чи власників логістики залишені сам на сам зі своїми проблемами”, – констатував він.