Українці найближчі до поляків за культурною моделлю, але це не усуває бізнес-ризиків – дослідження

Згідно з дослідженням аналітичного центру міжнародної HR-компанії Gremi Personal, українці демонструють найбільшу культурну близькість до поляків серед ключових категорій іноземних робітників.

“Результати дослідження, зосередженого на особливостях функціонування мультикультурних колективів у Європі, вказують на те, що українці мають найменшу культурну дистанцію від польської моделі – 13 пунктів зі 100. За ними йдуть білоруси (17 пунктів), грузини (24), філіппінці (38) та колумбійці (44). Експерти зазначають, що українці та білоруси, як правило, швидше адаптуються до польських робочих команд завдяки подібним культурним моделям”, – йдеться в опублікованих висновках.

На думку розробників дослідження, здатність до ефективної взаємодії в мультикультурному середовищі найближчим часом стане одним із визначальних факторів успіху як для працівників, так і для компаній, що прагнуть зберегти конкурентоспроможність на європейському ринку.

Наприклад, як свідчать отримані дані, навіть між українцями та поляками існують відмінності, які можуть впливати на щоденну робочу діяльність. Так, українці відзначаються прямотою у неформальних стосунках, проте під час спілкування з керівництвом частіше ухиляються від відкритого висловлення незгоди. Критика може сприйматися особисто, а від керівника очікується не тільки контроль, а й підтримка колективу. Сім’я залишається одним із головних життєвих пріоритетів, що також впливає на організацію робочих процесів.

Тому, віцепрезидентка Gremi Personal Галина Кіріченко, застерігає, що навіть незначні культурні розбіжності здатні впливати на продуктивність команд, рівень мотивації персоналу та довіру в межах компанії. “Кроскультурна компетентність перестає бути перевагою окремих міжнародних корпорацій, вона стає базовою професійною навичкою”.

Водночас, за оцінками фахівців, основні труднощі виникають не через мовний бар’єр, а через різні інтерпретації ролі лідера, підходів до надання зворотного зв’язку, ставлення до конфліктних ситуацій, звичаїв та робочих домовленостей. “Здатність компаній керувати цим різноманіттям дедалі більше визначатиме їхню конкурентоспроможність. Для українського бізнесу, який функціонує або має наміри вийти на європейські ринки, кроскультурна компетентність поступово стає такою ж необхідною, як професійна експертиза чи знання іноземних мов”, – зазначає Кіріченко.

Таким чином, на основі проведеного дослідження були сформульовані рекомендації для роботодавців, зокрема: стандартизація робочих домовленостей, адаптація стилю надання зворотного зв’язку, врахування культурного календаря при плануванні змін та відпусток, сприяння інтеграції багатонаціональних команд та попередження формування відокремлених національних груп усередині колективів.

У Gremi Personal підкреслюють, що результати дослідження свідчать про те, що кроскультурне управління вже виходить за рамки функцій HR і стає чинником операційної ефективності та конкурентоспроможності компаній.

Дослідження охопило п’ять найбільш представлених груп іноземних робітників у Польщі. Кожну культуру експерти оцінювали за десятьма критеріями – п’ятьма комунікативними та п’ятьма соціально-релігійними за шкалою від -10 до +10 відносно польської культурної норми. На основі отриманих результатів було розроблено “Індекс культурної відмінності” (від 0 до 100), який відображає рівень культурної дистанції та потенційні операційні ризики для бізнесу.