Що таке фінансовий важіль?

Поняття фінансовий леверидж належить до групи ключових показників платоспроможності підприємства. Поряд із цим терміном знаходяться коефіцієнти фінансової незалежності та автономії, які так само демонструють співвідношення між власними та позиченими активами організації.

Фінансовий леверидж (фінансовий важіль, кредитний важіль, плече) – це співвідношення залучених коштів до власних (інакше кажучи, баланс між позиченим та власним капіталом). Крім того, термін фінансовий леверидж включає ефект від використання позикових коштів для нарощування обсягів діяльності та прибутку, не маючи достатнього рівня грошових ресурсів. Водночас, співвідношення обсягу кредитних коштів до власного капіталу демонструє ступінь ризику та економічну стійкість.

Економічний важіль може застосовуватися виключно у випадку залучення позикових коштів продавцем. Витрати на кредитний капітал, як правило, нижчі за додаткову вигоду, яку він забезпечує. Ця вигода додається до прибутку на власний капітал, що сприяє підвищенню його рентабельності. На ринках товарів, цінних паперів та грошей концепція фінансового левериджу трансформується у маржинальні вимоги – відсоткове співвідношення коштів, які повинен мати на своєму рахунку продавець для здійснення операції, до загальної вартості угоди, що укладається. Зазвичай на товарному ринку вимагається наявність 50% від загальної суми операції, тобто для виконання угоди на 200 доларів продавець повинен володіти щонайменше 100 доларами. На ринках похідних фінансових інструментів чи валютних операцій, наприклад, ф’ючерсного контракту, потрібно внести гарантійний депозит у розмірі від 2 до 15% від ціни контракту, тобто для виконання угоди на 200 доларів достатньо мати від 4 до 30 доларів.

Коефіцієнт фінансового левериджу = Зобов’язання / Власний капітал

Як чисельник, так і знаменник беруться з пасивної частини бухгалтерського балансу підприємства. При розрахунках враховуються як довгострокові, так і короткострокові зобов’язання.

Оптимальним, особливо для українських підприємств, вважається збалансоване співвідношення позикового та власного капіталу (коли коефіцієнт фінансового левериджу становить 1). Допустимим також може бути показник до 2 (у великих публічних компаніях це співвідношення може бути ще вищим).

Використання підвищеного кредитного левериджу збільшує не лише потенціал отримання вигоди, але й ступінь ризикованості такої операції. Глобальна торгівля із застосуванням ефекту фінансового важеля вважається передумовою фінансового спаду. Одним із найвиразніших прикладів цього є крах англійського банку “Барінг”, який був одним із найстаріших і найбільших банків у світі. Найчастіше учасники ринку застосовують фінансовий леверидж для примноження доходу. Однак, відповідно до принципу важеля, потенційні збитки також зростають пропорційно.