Професійна втома!

Професійне вигорання – це виснаження емоційної сфери, що впливає на життєдіяльність та роботу. Виділяють три фази професійного вигорання:

Початковий етап: пригнічення емоцій, згладжування інтенсивності почуттів та свіжості вражень. Зменшуються позитивні емоції, з’являється дистанція у стосунках із членами родини. Виникає стан тривоги, невдоволення.

Середня фаза: виникають непорозуміння з колегами, з’являється неприязнь, а згодом і спалахи роздратування стосовно колег.

Кінцевий етап: притупляються погляди на цінності життя, емоційне ставлення до світу, людина стає байдужою до всього.

Також розрізняють три аспекти професійного вигорання:

Перший – зниження самоцінності. Як наслідок, такі «виснажені» працівники відчувають безпорадність та апатію. З часом це може трансформуватися в агресію та відчай.

Другий – самотність. Люди, які страждають від емоційного виснаження, не мають змоги налагодити належний контакт з іншими.

Третій – емоційне виснаження, соматизація. Втома, апатія та депресія, що супроводжують емоційне виснаження, призводять до серйозних фізичних нездужань – гастриту, мігрені, підвищеного артеріального тиску, синдрому хронічної втоми тощо.

Ознаки професійного вигорання

Психофізичні симптоми.

• Відчуття постійної втоми не тільки ввечері, але й зранку, одразу після пробудження (симптом хронічної втоми).
• Відчуття емоційного та фізичного виснаження.
• Зниження сприйнятливості та реактивності у зв’язку зі змінами навколишнього середовища (відсутність цікавості до нового чи реакції страху на небезпечну ситуацію).
• Загальна астенізація (слабкість, зменшення активності та енергії).
• Часті безпричинні головні болі; постійні розлади шлунково-кишкового тракту.
• Різка втрата або різке збільшення ваги.
• Повне або часткове безсоння.
• Постійна загальмованість, сонливість і бажання спати протягом усього дня.
• Задишка або порушення дихання при фізичному чи емоційному навантаженні.
• Помітне зниження зовнішньої та внутрішньої чутливості: погіршення зору, слуху, нюху та дотику.

Соціально-психологічні симптоми. 

• Байдужість, нудьга, пасивність та депресія (знижений емоційний тонус, відчуття пригніченості).
• Підвищена дратівливість на незначні, дрібні події.
• Часті нервові зриви (спалахи невмотивованого гніву або відмова від спілкування, занурення у себе).
• Постійне переживання негативних емоцій, для яких у зовнішній ситуації причин немає (почуття провини, образи, сорому, підозрілість, скутість).
• Відчуття неусвідомленої підвищеної тривожності (відчуття, що «щось не так, як треба»).
• Відчуття гіпервідповідальності та постійне відчуття страху, що «не вийде» або «я не впораюся».
• Загальна негативна установка на життєві та професійні перспективи (за типом «як не старайся, все одно нічого не вийде»).

Поведінкові симптоми:

• Відчуття, що робота стає все складнішою, а виконувати її – все важче.
• Співробітник помітно змінює свій робочий режим (збільшує або скорочує час роботи).
• Постійно, без необхідності, бере роботу додому, але вдома її не виконує.
• Почуття марності, невіра в покращення, зниження ентузіазму стосовно роботи, байдужість до результатів.
• Невиконання важливих, пріоритетних завдань та «застрягання» на дрібницях, які не відповідають службовим вимогам, витрата більшої частини робочого часу на мало усвідомлюване виконання автоматичних і елементарних дій.
• Дистанціювання від колег, підвищення неадекватної критичності.
• Зловживання алкоголем, різке зростання викурених за день сигарет, застосування наркотичних засобів.

Ситуації, що впливають на виникнення професійного вигорання. 

• Початок своєї діяльності після відпустки, канікул, курсів (функція – адаптаційна);
• Ситуації емоційно неадекватного спілкування з суб’єктами процесу, особливо з керівництвом та клієнтами;
• Проведення презентацій, заходів, на які було витрачено багато сил та енергії, а в результаті ніхто не відчув відповідного задоволення;

Причини виникнення професійного вигорання.

• Висока емоційна включеність у діяльність – емоційне перевантаження.
• Відсутність чіткого зв’язку між процесом та одержуваним результатом, невідповідність результатів витраченим силам.
• Жорсткі часові рамки діяльності, обмеженість часу для реалізації поставлених цілей.
• Невміння регулювати власні емоційні стани.
• Неврегульованість організаційних моментів діяльності: навантаження, розклад, кабінет, моральне та матеріальне стимулювання.
• Відповідальність керівництвом, клієнтами, суспільством в цілому за результат своєї праці.
• Відсутність навичок комунікації та вміння виходити з важких ситуацій спілкування.

Зменшення рівня професійного вигорання.

• Слід зазначити, що зменшити рівень професійного вигорання можна тільки за рахунок роботи над тим, над чим ти владний, тобто за рахунок роботи над собою, і що робота над собою вимагає серйозних вольових зусиль.
• А це означає, що потрібно прагнути до рівноваги та гармонії, здорового способу життя, задовольняти потреби в спілкуванні; вміти отримувати задоволення; вміти відволікатися від переживань, пов’язаних з роботою.
• Навчитися трансформувати негативні переконання, почуття відчаю, втрати сенсу та безнадії. Прагнути знаходити сенс у всьому – як у значних подіях життя, так і в звичних, повсякденних турботах. Увійти в якесь співтовариство.
• Зайнятися підвищенням рівня професійної майстерності.

Поради

• Намагайтеся дивитися на речі оптимістично.
• Прагніть побороти страх.
• Знайдіть час, щоб побути наодинці з собою.
• Вимагайте від себе відповідно до своїх можливостей.
• Демонструйте, говоріть оточуючим, якщо вам щось не подобається.
• Будьте м’якшими зі своїми дітьми.
• Намагайтеся рідше говорити: «Я цього не можу зробити».
• Використовуйте можливість виступити з промовою.
• Слідкуйте за фігурою.
• Маленькі радощі у Ваших руках.
• Пам’ятайте, що Ви красиві !!!
• Проявляйте Ваші емоції і дозволяйте вашим друзям обговорювати їх разом з Вами.
• Говоріть про те, що сталося. Використовуйте кожну можливість переглянути свій досвід наодинці з собою або разом з іншими.
• Відкиньте почуття сорому, коли інші надають вам шанс говорити або пропонують допомогу.
• Пам’ятайте, що важкі стани, характерні для вигорання, минуть тільки в тому випадку, якщо Ви будете працювати над собою.
• Якщо не вживати заходів, вони будуть відвідувати вас протягом тривалого часу.
• Виділяйте достатньо часу для сну, відпочинку, роздумів.
• Висловлюйте ваші бажання прямо, ясно і чесно, говоріть про них сім’ї, друзям і на роботі.
• Постарайтеся зберігати нормальний розклад вашого життя, наскільки це можливо.
• Смійтеся, посміхайтеся, жартуйте.
• Розмірковуйте про хороше, приємне.
• Виконуйте різні рухи типу потягування, розслаблення м’язів.
• Розглядайте кольори в приміщенні, пейзаж за вікном, фотографії та інші приємні або дорогі речі;
• Подумки звертайтеся до вищих сил (Бога, Всесвіту, великій ідеї).
• «Купайтеся» (реально чи подумки) в сонячних променях.
• Вдихайте свіже повітря.
• Читайте вірші.
• Висловлюйте похвали, компліменти кому-небудь просто так.