Прапор Незалежності майорить знову: тисячі стягів для порятунку життів

35 років тому група народних депутатів внесла до зали Верховної Ради прапор. Нестандартного кольору і розміру, він став головним свідком проголошення незалежності України. У серпні 2026-го громадська організація Ukraine WOW разом із фондом «Повернись живим» за підтримки Верховної Ради України відтворили цей прапор в одній тисячі копій, щоб він знову об’єднував, а ще — рятував життя.

Зараз важко уявити, що в радянські часи за демонстрацію українського прапора переслідував КДБ. Що дістати тканину потрібних кольорів було майже неможливо, бо її вилучали з магазинів спецслужби. Саме тому прапор, таємно пошитий активістами Народного Руху, був блакитний, а не синій, і мав довжину 7 метрів 34 сантиметри — стільки знайшлося тканини. 24 серпня 1991 року він дістався стін парламенту. О 21:04 група народних депутатів на чолі з В’ячеславом Чорноволом та Іваном Зайцем внесла прапор до зали Верховної Ради України. Цей кадр документальної хроніки знає кожен українець.

У 2026 році ГО Ukraine WOW та фонд «Повернись живим» за підтримки Верховної Ради України відтворили прапор — тисяча копій такого самого кольору і розміру. Кожен має свій номер, до кожного додається листівка, власноруч підписана Іваном Зайцем — одним із батьків-засновників сучасної української держави.

Прапор можна отримати за пожертву 40 тисяч гривень: ukrainewow.org/prapor-nezalezhnosti. Усі кошти будуть спрямовані на закупівлю наземних роботизованих комплексів для Сил оборони України.

Я пам’ятаю цей день до дрібниць. Ми чули, як тисячі голосів під парламентом скандували: “Не-за-леж-ність, не-за-леж-ність!”. Початково за пропозицією Голови Верховної Ради Леоніда Кравчука в пленарну залу мали внести прапор, який був на танку під час путчу у москві. Але коли я вийшов на площу перед парламентом, то його годі було відшукати в морі синьо-жовтих прапорів. Мене притягував великий блакитно-жовтий прапор, який люди цілий день тримали в руках. Вони надіялися побачити його над куполом будівлі парламенту як вісника появи нової української держави. У мене вже був досвід, правда невдалий, внесення в залу синьо-жовтого прапора 1 жовтня 1990 року, за день до початку голодування студентів. Тож ми взяли цей великий блакитно-жовтий прапор і понесли його в залу. Потім ми співали “Червону калину. Я відчував велику гордість, бо мені випала нагода бути серед засновників держави. Таке трапляється, мабуть, раз на тисячу років. І ми цю нагоду не змарнували. Це було велике щастя ― стати прапороносцем цієї держави. Ми — щасливе покоління, бо бачимо результат своєї діяльності, свого служіння народові: самостійну українську державу — Україну.

— говорить Іван Заєць.

24 серпня 1991 року блакитно-жовтий прапор був урочисто внесений до Верховної Ради. А 24 лютого 2022 року, на превеликий жаль, уперше в нашій сучасній історії його довелося евакуювати з парламенту. До початку квітня 2022 року він був у моєму наплічнику і залишався з нами доти, доки російські війська не були відкинуті за межі Київської області. Тоді прапор повернувся на своє чільне місце у Верховній Раді України. І там він залишиться назавжди. Прапор Незалежності, безумовно, є одним із найважливіших символів нашої держави. І я радий, що завдяки цьому проєкту він зможе послужити ще одній важливій меті — рятувати життя наших військових на фронті та об’єднувати людей у любові до України.

— говорить Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.

Дуже символічно, що точна копія прапора, який 35 років тому став свідком народження незалежної України, тепер допомагатиме тим, хто її захищає. Сьогодні серед захисників України є і наші колеги. Тому для нас цей проєкт має особливе значення. Нам важливо підтримати ініціативу, яка поєднує нашу історію із сьогоднішньою боротьбою за Україну,

— зазначив керівник Апарату Верховної Ради України Вячеслав Штучний.

Ми прагнули відтворити той прапор, який сьогодні зберігається в українському парламенті. І були дуже зворушені, коли його поміряли: 7 метрів 34 сантиметри завдовжки. Цей нестандартний розмір нагадує, як складно було не те що пошити прапор, а навіть знайти тканину потрібного кольору. Для тисячі прапорів нам знадобилося 26 кілометрів полотна та більш ніж 2000 годин роботи. Над кожною копією працювали четверо людей. І кожному Іван Заєць, жива легенда, підписав листівку. Ми віримо, що з цією тисячею прапорів люди отримають трохи віри й сили, які так потрібні, щоб рухатися далі. Якщо в 1991-му українцям вдалося перемогти імперію зла і здобути незалежність, коли в це не вірив ніхто у світі, то і нам вдасться вистояти сьогодні. Ми щиро вдячні тим, хто повірив у цю ідею і допоміг втілити її в життя: Акордбанку, Новій пошті, Тарасу Панасенку та Анатолію Редеру,

— коментують співзасновниці ГО Ukraine WOW Ярослава Гресь та Юлія Соловей.

Благодійні внески у повному обсязі фонд «Повернись живим» спрямує на закупівлю наземних роботизованих комплексів для Сил оборони України, які використовуватимуть їх для евакуації поранених, а також довозу необхідних речей (медикаментів, провізії, боєприпасів) у найнебезпечніші ділянки фронту.

Наземні роботизовані комплекси виконують найризикованіші завдання замість військових, медиків і водіїв. Наприклад, там, де один НРК може перевезти до 500 кілограмів вантажу за дві години без ризику для життя військових, потрібно 25 людей, які муситимуть перебувати у зоні ураження FPV-дронів, і значно більше часу. Саме тому потреба фронту в таких комплексах сьогодні надзвичайно велика, а забезпечення ними війська та підготовка операторів є одним із пріоритетних напрямів роботи фонду,

— коментує Олег Карпенко, заступник директора фонду «Повернись живим».

Долучитися до проєкту: ukrainewow.org/prapor-nezalezhnosti