Нацбанк порадив фінустановам виявляти потенційних “скрутчиків” серед імпортерів
Під час своєї наглядової діяльності Національний банк України (НБУ) ідентифікував транзакції компаній-резидентів, які можуть вказувати на використання схем “скруток” та “зустрічних потоків”. Регулятор рекомендував фінансовим установам враховувати відповідні індикатори під час здійснення перевірок клієнтів та їхніх операцій, як це зазначено в офіційному листі до банків та банківських об’єднань.
Зазначається, що подібні механізми спрямовані на уникнення податкових зобов’язань та/або на легалізацію доходів, здобутих злочинним шляхом (ВК), фінансування тероризму (ФТ) чи розповсюдження зброї масового знищення (ФРЗМЗ).
Імпортована продукція може бути реалізована через мережу оптових та роздрібних продавців, які мають значні обсяги неоприбуткованої готівки. Водночас, у супровідних документах, під час проходження товару через ланцюг пов’язаних компаній, один вид продукції може бути замінений іншим. Як наслідок, компанії можуть штучно зменшувати свої податкові зобов’язання або неправомірно отримувати відшкодування ПДВ із державного бюджету.
До таких операцій переважно залучаються новостворені компанії або підприємства, які довгий час фактично не функціонували та можуть мати ознаки фіктивних (“фірм-одноденок”).
Серед індикаторів ризику фінансовий регулятор виділив невелику кількість співробітників та скромний статутний капітал, відсутність необхідних активів для заявленої діяльності, часті зміни керівного складу, власників, юридичних адрес та напрямків діяльності, а також багатомільйонні обороти при нульових або незначних задекларованих доходах.
На ризикованість компаній також може вказувати необґрунтоване спільне використання кількома підприємствами однакових IP-адрес, телефонних номерів, електронних поштових скриньок, бухгалтерських послуг або представників, а також взаємодія з великою кількістю новостворених контрагентів.
Стосовно новостворених імпортерів, регулятор рекомендував звертати особливу увагу на перерахування значних сум нерезидентам за вже ввезені товари без попередньої оплати, відсутність документів, що підтверджують транспортування, зберігання та фактичний обіг продукції, а також на невідповідність отриманих доходів заявленому виду діяльності компанії.
Ознаками застосування подібних схем можуть бути: відсутність або мінімальний обсяг типових для бізнесу платежів за оренду, комунальні послуги, заробітну плату та податки; а також транзитний рух фінансових коштів, коли майже всі отримані кошти протягом кількох днів спрямовуються на оплату товарів за зовнішньоекономічними угодами.
Національний банк також радить уважно ставитися до ситуацій, коли імпортери купують іноземну валюту за рахунок значних позик від фінансових компаній, умови такого фінансування є економічно невиправданими, а погашення заборгованості або відсутнє, або відбувається в незначних обсягах.
Як окремі ознаки фіктивності, НБУ виділив договори, укладені раніше, ніж була заснована компанія; зазначення в них банківських рахунків, відкритих пізніше за дату підписання договору; а також підписання контракту керівником, який на той момент ще не був призначений.
Банкам надано рекомендації щодо з’ясування, як і кому імпортер реалізує товари, чи має він торговельні майданчики або інтернет-магазин, складські приміщення та інші ресурси для ведення заявленої діяльності, як до встановлення ділових відносин, так і під час його обслуговування.
У випадку виявлення ознак ризику, банк повинен бути готовим надати обґрунтування щодо вжитих або не вжитих ним заходів стосовно клієнта та його операцій. Водночас, центральний банк враховуватиме заходи, вжиті фінансовими установами, під час здійснення нагляду.
Як було раніше повідомлено, у січні 2026 року НБУ закликав банки відмовитися від формального підходу до виявлення ознак компаній-оболонок. Регулятор рекомендував у разі виявлення хоча б одного критерію ризику проводити комплексний аналіз документів та інформації про господарську діяльність клієнта, зокрема, відомостей про виплату заробітної плати, сплату податків, оренди, комунальних та транспортних послуг.
Крім того, банкам було запропоновано встановлювати для новостворених та ризикових компаній ліміти на певні послуги, щоб запобігти проведенню великих операцій одразу після відкриття рахунку без належного обґрунтування, а також удосконалювати системи автоматичного виявлення підозрілих транзакцій.