Мінфін шукає вихід із заплутаної проблеми відшкодування акцизу за знищений імпорт

Бізнес звернувся до Міністерства фінансів з проблемою компенсації сплаченого акцизу за імпортовані підакцизні товари, які були знищені до продажу. Під час онлайн-зустрічі, організованої парламентським комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики, представники бізнесу порушили це питання. Мінфін повідомив, що працює над вирішенням, але зазначає, що це складне завдання.

«Ми зараз напрацьовуємо це рішення. Це дуже складне рішення і воно просто так не робиться», — сказала на зустрічі 10 серпня заступниця міністра фінансів Світлана Воробей.

Вона пояснила, що Податковий кодекс передбачає можливість заліку податкових зобов’язань з акцизу, якщо продукція не була реалізована, але були придбані акцизні марки. Однак, чинний порядок застосовується лише до вітчизняної продукції.

«Можна формально поширити ті правила, які є для вітчизняної продукції, але там трошки по-іншому: там немає сплати, а тут є вже сплата податку. Коротше, я не готова зараз вам надати рішення, але ми над цим працюємо», — зазначила Воробей.

Питання першою підняла генеральна директорка асоціації «Укртютюн» Наталія Фесюн. Вона наголосила, що у вартості знищеного на складах товару акцизний податок становить 70-75%.

На її думку, акциз є податком на споживання. Якщо товар знищено, то незадоволений попит споживачів буде реалізований через нове виробництво чи імпорт. Тому, якщо держава надасть можливість врахувати цей акциз при наступному імпорті, вона не втратить надходжень.

Воробей уточнила, що з цією проблемою звернулася компанія «Філіп Морріс». Росія знищила їхні склади з товаром, до вартості якого входило близько 10 млн доларів акцизу.

«Це одне бомбардування останнє. Тому це будуть дуже великі суми, їх треба порахувати і зрозуміти, чи бюджет взагалі витримає, чи ні… Це не може бути зроблено для одного підприємства, це має бути зроблено для всієї підакцизної продукції, … в тому числі тієї, яка лежить у магазинах», — сказала заступниця міністра.

Голова парламентського комітету Данило Гетманцев вважає, що бізнес має право на ці кошти. Якщо товар не був проданий, він запропонував поширити чинний порядок для вітчизняної підакцизної продукції на імпорт. За потреби, він запропонував подати відповідні законодавчі пропозиції.

«Я погоджуюся з галуззю, що імпортована продукція не може бути об’єктом оподаткування, якщо вона знищена», — зазначив депутат.

Заступник генерального директора з корпоративних зв’язків «Філіп Морріс Україна» Михайло Поляков уточнив, що йдеться про продукцію самого імпортера, яку він ввіз в Україну і ще не передав дистрибуторам. Тобто, ситуація подібна до виробленої в Україні продукції, яка зберігається на складі.

«Виглядає так, що практика досить різна, тому що, за нашою інформацією, є випадки, коли імпортерам алкогольної продукції повертали акциз, тобто надавали право на коригування. В нашому випадку ми отримали відповідь, що поки це складно», — описав він ситуацію.

На думку Полякова, щоб уникнути різночитань, було б доцільно внести зміни до Податкового кодексу.

«Тому що, на жаль, скоріш за все, це не останній приліт по складах і бажано, щоб було чітко прописано в законодавстві», — пояснив свою позицію представник «Філіп Морріс Україна».

Гендиректорка «Укртютюна» Наталія Фесюн також запропонувала на період війни зняти вимогу відеоспостереження на складах. Вона пояснила, що через це компанії не можуть оперативно вивозити товар з уражених складів або завозити його на нові склади, які не обладнані відеоспостереженням.

Гетманцев нагадав, що свого часу саме «білий» бізнес просив про запровадження цієї норми. Тому він запропонував отримати позицію Міністерства фінансів та Державної податкової служби з цього приводу, а потім вже ухвалювати рішення.