Дунайські шляхи розвантажать порти: 4,5 млн тонн зерна підуть суходолом
Альтернативні логістичні шляхи, які охоплюють Дунайські порти, залізничні та автомобільні перевезення, дозволяють експортувати близько 4,5 мільйона тонн вантажів щомісяця. Це значна частина від 6 мільйонів тонн, які раніше проходили через український морський коридор. Про це повідомив перший заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач в коментарі “Інтерфакс-Україна”.
“Ця цифра (4,5 мільйона тонн) дає нам можливість експортувати… Інформація про те, що в нас колапс з експортом, — це неправда”, – наголосив Деркач.
За його словами, з 6 мільйонів тонн вантажів, які перевозилися морським коридором, близько 4 мільйонів тонн становили зернові, а 2 мільйони тонн – переважно різні види металів та залізна руда.
Серед альтернативних маршрутів, над якими працює міністерство, ключову роль відіграють Дунайські порти. Вони вже працюють у посиленому режимі і здатні обробляти до 3 мільйонів тонн вантажів на місяць.
Перший заступник міністра підтвердив, що Росія посилила атаки на ці порти. Однак, він зазначив, що міністерство вживає додаткових заходів для забезпечення їхньої роботи. За останній місяць обсяги перевалки вантажів у Дунайських портах зросли втричі.
Подальшому покращенню ситуації сприяло б відновлення цілодобової роботи румунських лоцманів на морському каналі “Суліна”, який наразі функціонує лише вдень. З цього питання ведуться переговори з Європейською комісією та Румунією.
Міністерство інфраструктури також співпрацює з Румунією над підготовкою українських лоцманів. Після отримання відповідних сертифікатів вони зможуть проводити судна цим каналом, додав Деркач.
Він уточнив, що залізничні маршрути можуть забезпечити перевезення ще близько 1-1,5 мільйона тонн вантажів на місяць, тоді як автомобільний транспорт – близько 200-300 тисяч тонн. Це й виводить на загальну цифру в 4,5 мільйона тонн.
Для збільшення автомобільних перевезень через кордон триває розбудова пунктів пропуску. Зокрема, будується міст між Україною та Молдовою у місті Ямпіль (Вінницька область). Планується також відкрити пункт пропуску “Ямпіль-Косеуць” як повноцінний пункт пропуску з мостом, наголосив перший заступник міністра.
Він нагадав, що вже побудовано чотири смуги для вантажного транспорту в пункті пропуску “Порубне – Сірет” на кордоні з Румунією. Після того, як Румунія здійснить дзеркальні заходи, це дозволить удвічі збільшити пропускну спроможність для вантажів. Орієнтовно через цей пункт пропуску щодня зможуть проходити близько 150 вантажівок на експорт.
Загалом, міністерство очікує збільшення пропускної спроможності по всьому кордону на 15-20% протягом року завдяки розбудові смуг на пунктах пропуску, зазначив перший заступник.
Деркач окремо зауважив, що це важливо не лише з точки зору забезпечення експорту, але й імпорту, адже автотранспорт забезпечує понад 30% всього імпорту в Україну.
Водночас, перший заступник міністра визнав, що альтернативні маршрути збільшують логістичні витрати.
“Якщо ми, наприклад, говоримо про олійні культури, то для них це збільшення витрат не є настільки критичним. Для зерна це невигідно, тому що вони (експортери) будуть втрачати гроші. З іншого боку, якщо є вкрай необхідна потреба отримати хоч якусь кількість обігових коштів і вивезти зерно, то це можливо”, – описав ситуацію Деркач.
Він підкреслив, що ситуація з перевезеннями цього року об’єктивно складніша, ніж у 2022 році та попередні роки. Це пов’язано з тим, що Росія значно посилила удари, які свідомо спрямовуються по всіх логістичних ланцюгах: складах, портах, мостах, пунктах пропуску, локомотивах і навіть окремих автомобілях.
За даними Адміністрації морських портів України (АМПУ), з 1 січня по 24 серпня цього року було зафіксовано 185 атак на порти Одеської області, 92 атаки – на судна в портах, 69 атак – на судна за межами портів.
Щодо атак на залізницю, то, за даними “Укрзалізниці”, якщо за весь час війни ворог здійснив 6,1 тисячі атак, то з 1 січня по 20 серпня цього року – понад 1,5 тисячі.