Число російських медіасервісів, заборонених в Україні, збільшилося на 42,5% за шість місяців, — повідомляє ініціатива «Чисте небо»

Протягом першої половини 2026 року перелік заборонених російських медіасервісів збільшився на 42,5% — з 56 до 76 сервісів, а загальна кількість заблокованих вебсайтів досягла 925. Це випливає зі звіту ініціативи «Чисте небо» (ІЧН) за перший квартал 2026 року, про що повідомила пресслужба «1+1 media».

За запитами Ініціативи «Чисте Небо» Нацрада протягом шести місяців винесла 22 постанови щодо обмеження доступу до 16 сервісів онлайн-телебачення та стрімінгових платформ, які транслювали російські канали, піратського VOD-сервісу HD KINO, а також численних нових «дзеркал» піратських ресурсів.

Крім того, було виявлено та заблоковано 71 нове «дзеркало» піратських платформ.

«Очищення українського медіапростору від російської пропаганди та нелегального контенту є питанням не тільки захисту авторських прав, але й національної інформаційної безпеки. Держава та індустрія мають єдину спільну мету — максимально обмежити доступ до ресурсів, що працюють на користь ворога», — підкреслив керівник ініціативи «Чисте Небо» В’ячеслав Мієнко.

За перші шість місяців 2026 року спеціалісти ІЧН також здійснили моніторинг діяльності 18 телеком-операторів у Києві, Київській області, Тернополі та Закарпатті. Результати показали, що значна частина заборонених ресурсів залишається доступною для користувачів деяких провайдерів. Дані моніторингу були передані до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій (НКЕК), та Нацради.

Серед ключових викликів ІЧН виділяє відсутність універсального та зручного інструменту для оперативного інформування провайдерів про нові рішення державних органів, а також необхідність розробки єдиних підходів до ефективного технічного блокування ресурсів. Ініціатива вже запропонувала організувати спільну нараду за участю Нацради, НКЕК та представників телекомунікаційного ринку для вироблення рішень.

«Ми повністю усвідомлюємо виклики, з якими стикається телеком-галузь під час воєнного стану. Саме тому ми виступаємо за конструктивний діалог, а не за конфронтацію. Ми переконані, що спільна робота держави, регуляторних органів та провайдерів дозволить значно підвищити результативність блокування нелегальних ресурсів», — зазначив Мієнко.

Також ІЧН працює над перекриттям фінансових джерел піратських ресурсів. Станом на червень поточного року власний blacklist Ініціативи містив понад 4700 піратських сайтів. ІЧН також подала до державного агентства «ПлейСіті» понад 90 скарг щодо розміщення реклами азартних ігор на піратських кіносайтах та нелегальних стрімінгових сервісах.

Окрім того, протягом півріччя за ініціативи ІЧН до національного переліку WIPO ALERT — міжнародної системи боротьби з онлайн-піратством — були внесені перші 15 українських піратських ресурсів. Цей крок був відзначений представниками Офісу торгового представника США (USTR) під час публічних обговорень для підготовки щорічного Special 301 Report, який оцінює стан захисту прав інтелектуальної власності у партнерських країнах США.

Водночас Ініціатива скерувала на розгляд відповідного комітету Верховної Ради пропозиції щодо законодавчих змін, спрямованих на посилення боротьби з онлайн-піратством та захист інформаційного простору.

Нагадаємо, у 2025 році в Україні було обмежено доступ до 33 099 сайтів та 3 IP-адрес. Найбільш численною категорією заблокованих ресурсів у 2025 році стали нелегальні онлайн-казино. У сегменті «проросійська пропаганда та інформаційні атаки» доступ було обмежено до 196 сайтів та 2 IP-адрес.

Фото: «1+1 media»