Борг США: з чого складається трильйонна сума та хто його повертатиме

Державний борг Сполучених Штатів Америки вперше в історії перетнув позначку у 40 трильйонів доларів. Це сталося всього за п’ять місяців після подолання рубежу в 39 трильйонів. Цифра настільки вражаюча, що середньостатистичному американському працівнику знадобилося б понад 615 мільйонів років, щоб заробити еквівалент цієї суми.
З чого складається ця сума
Як пояснює Euro News, показник у 40 трильйонів доларів – це так званий валовий федеральний борг. Він об’єднує дві складові: борг перед громадськістю та внутрішньодержавний борг (кошти, які уряд винен сам собі). Ця цифра не має відношення до боргів місцевих органів влади чи громадян.
Найбільшу частину становить борг перед громадськістю, тобто перед інвесторами поза межами федерального уряду. За оцінкою Комітету відповідального федерального бюджету, він перевищує 32 трильйони доларів. До власників цього боргу належать:
- Федеральна резервна система та урядові рахунки;
- банки США;
- пенсійні та взаємні фонди, страхові компанії;
- органи влади штатів і місцевого самоврядування;
- домогосподарства та інші внутрішні інвестори;
- іноземні та міжнародні інвестори.

Згідно з даними Міністерства фінансів США, станом на кінець червня 2026 року внутрішні власники разом утримували близько 76% федерального боргу. На іноземних та міжнародних інвесторів припадало 9,27 трильйона доларів, або 24,1%.
Найбільшим окремим іноземним власником боргу залишається Японія, яка володіє 1,12 трильйона доларів, що становить 12% усіх іноземних активів.
Чому уряд продовжує позичати і хто зрештою за все заплатить
Наразі уряд США витрачає значно більше, ніж заробляє. За оцінкою Бюджетного управління Конгресу, цього року федеральні витрати становитимуть близько 7,4 трильйона доларів, тоді як доходи – лише 5,6 трильйона.
Таким чином, прогнозований дефіцит бюджету на 2026 рік становить 1,9 трильйона доларів, або 5,8% ВВП. Проте за перші 10 місяців 2026 фінансового року дефіцит уже сягнув 1,8 трильйона доларів.
На що йдуть ці гроші:
- 1,67 трильйона доларів – соціальне забезпечення;
- близько 1,9 трильйона доларів – програми охорони здоров’я;
- 918 мільярдів доларів – оборона;
- 1,04 трильйона доларів – відсотки за боргом;
- близько 1,9 трильйона доларів – усі інші федеральні програми (освіта, транспорт, ветерани тощо).
Витрати на відсотки становлять окремий головний біль. Понад 1 трильйон доларів на рік уряд платить лише за обслуговування вже накопиченого боргу. Ця сума вже перевищує весь оборонний бюджет країни.

Різницю між витратами та доходами уряд покриває за рахунок позик. Відсотки за цими позиками сплачуються з податкових надходжень. Коли податків не вистачає, доводиться позичати ще більше, що створює замкнене коло. У результаті тягар боргу лягає на майбутні бюджети та платників податків, які утримуватимуть цю систему в наступні роки.
Президентка Комітету відповідального федерального бюджету Майя Макгінес зазначає, що борг “відчувається по всій економіці”, адже він посилює інфляцію і витісняє інші пріоритети з бюджету.

