Українські експортери розкрили причини складнощів виходу на зарубіжні ринки

Українські виробники солодощів та інших продуктів харчування активно виходять на міжнародні ринки, але стикаються з низкою викликів. Про це стало відомо під час міжнародної продовольчої виставки SIAL Paris, де свої досягнення та проблеми обговорювали представники компаній «Ласунка», БКК, Fozzy Group та Lukas.

Експорт української продукції ускладнюється війною, логістичними проблемами та потребою адаптації товарів до смаків і вимог іноземних споживачів. Водночас, як показав досвід, українська діаспора за кордоном часто стає першим провідником вітчизняних брендів, знайомлячи з ними своїх місцевих друзів та колег.

Логістика та виробництво: головні виклики

Однією з найсерйозніших перешкод для експортерів залишається логістика. Затримки на кордонах, додаткові перевірки та навіть необхідність повертати вантаж призводять до збитків та зриву домовленостей. Війна додає ризиків: обстріли складів та підприємств, мобілізація, вимушені переїзди та втрати працівників ускладнюють як виробничі процеси, так і пошук персоналу. Іноземні партнери вимагають гарантій стабільних поставок.

Деякі компанії вживають заходів для стабілізації виробництва. Наприклад, БКК встановила власну свердловину та генератори, щоб забезпечити безперебійну роботу під час відключень. Розглядається також варіант розвитку виробничих потужностей за кордоном для спрощення логістики та зменшення ризиків.

Адаптація до місцевих ринків

Навіть продукти, популярні в Україні, не завжди знаходять відгук за кордоном. Компанія «Ласунка» зіткнулася з цим, продаючи морозиво у Польщі, де звичні українцям стаканчики не мали очікуваного попиту. Подібний досвід був і при спробі вийти на ринок Дубая. Це свідчить про важливість не лише смаку, а й формату, пакування та звичок споживання місцевої аудиторії.

Виробникам доводиться коригувати інформацію на етикетках, додавати переклади, а іноді й змінювати рецептури відповідно до місцевих вимог. Такі адаптації можуть згодом поширюватися і на внутрішній ринок, якщо компаніям вигідніше використовувати уніфіковані виробничі рішення.

Private label як шлях на зовнішні ринки

Одним зі способів вийти на міжнародний ринок є формат private label, коли українська компанія виробляє продукцію під брендом замовника. Це дозволяє отримувати замовлення з-за кордону, навіть якщо власна торгова марка ще не відома споживачам.

Проте, незалежно від моделі співпраці, продукти потребують пристосування. Для виходу на такі ринки, як Японія, компанії можуть розробляти спеціальні продукти, що відповідають місцевим смакам та вимогам. Це потребує досліджень і тестувань, тому найчастіше виробники починають з адаптації вже існуючого асортименту.

SIAL Paris: майданчик для пошуку партнерів

Міжнародна виставка SIAL Paris стала платформою для 107 українських компаній-експортерів, щоб представити свою продукцію та знайти потенційних партнерів. За даними Міністерства економіки, виставка дає можливість оцінити, які продукти та формати користуються попитом у світі, та визначити перспективні ринки.

За останні роки спостерігається зростання інтересу до продуктів з різних країн, що створює нові можливості для українських брендів. Однак успіх на виставці – це лише перший крок. Для встановлення реальної співпраці компаніям необхідно враховувати специфіку місцевих ринків, ретельно прораховувати логістику та узгоджувати умови поставок. Попри складні обставини, українські виробники продовжують розвивати експорт, адаптуватися до нових викликів та знайомити світ зі своєю продукцією.

Інформація підготовлена на основі матеріалів: marketer.ua