Нові критерії для мікропідприємств: скільки компаній їм відповідатимуть

Майже 238 тисяч українських компаній за кількістю працівників та вартістю активів відповідатимуть запропонованим урядом новим критеріям мікробізнесу. Водночас параметрам малого бізнесу відповідатимуть 10,8 тис. компаній, середнього – 3,1 тис., а великого – лише 516.

Такі дані аналітичної платформи великих даних VKURSI.

Наразі критерії поділу бізнесу на мікро-, малий, середній та великий можуть змінитися. 31 серпня Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, який має наблизити українську класифікацію підприємств до стандартів Європейського Союзу. Наразі документ опрацьовує парламентський комітет.

Для мікропідприємств пропонують встановити межу до дев’яти працівників та до 2 мільйонів євро чистого доходу від реалізації або активів.

Для малого бізнесу – до 49 працівників та до 10 мільйонів євро доходу або активів. Для середнього – до 249 працівників, до 50 мільйонів євро чистого доходу або до 43 мільйонів євро активів.

Великими вважатимуть суб’єктів, які не відповідають критеріям мікро-, малого або середнього підприємництва.

Аналітики платформи VKURSI проаналізували річну фінансову звітність юридичних осіб за 2025 рік і зіставили із запропонованими критеріями два показники – кількість працівників та балансову вартість активів.

Найчисельнішою групою є мікробізнес. За поєднанням двох критеріїв – до дев’яти працівників та активи в межах 2 мільйонів євро (103,5 млн грн) – до цієї категорії потрапили 237 867 компаній.

До малого бізнесу за критеріями до 49 працівників та активами до 10 мільйонів євро (517,7 млн грн) належать ще 10 795 компаній.

До середнього бізнесу – компаній із кількістю працівників до 249 та активами до 43 мільйонів євро (2,23 млрд грн) – належать 3 103 юридичні особи.

Найменша група – компанії зі штатом від 250 працівників та балансовою вартістю активів понад 43 мільйони євро (2,23 млрд грн). За цими двома критеріями таких підприємств налічується 516.

Окремо до великого бізнесу пропонують відносити суб’єктів господарювання, у яких держава або орган місцевого самоврядування прямо чи опосередковано контролює щонайменше 25% статутного капіталу або прав голосу – незалежно від кількості працівників, доходу чи активів. Для невеликих територіальних громад законопроєкт передбачає виняток.

Водночас ці цифри не є остаточною кількістю мікро-, малих, середніх та великих підприємств за майбутніми правилами, зазначають аналітики.

“Законопроєкт дозволяє відповідати фінансовому критерію або за чистим доходом від реалізації, або за активами. Дослідження показує кількість компаній, які відповідають відповідним порогам саме за поєднанням кількості працівників та активів”, – говориться у повідомленні.

Для бізнесу ця альтернатива важлива через різну структуру компаній, кажуть аналітики. Підприємство може мати значний чистий дохід від реалізації, але порівняно невелику майнову базу – тоді для визначення його категорії сприятливішим може бути критерій активів.

Для капіталомісткого бізнесу з дорогою нерухомістю, обладнанням чи іншими значними активами, але меншим чистим доходом від реалізації, навпаки, визначальним може стати критерій доходу.

Для українського бізнесу перехід до європейських критеріїв класифікації спростить взаємодію з європейськими програмами підтримки.

За оцінкою уряду, розбіжності у критеріях обмежували можливості українських компаній залучати гранти, пільгові кредити та інвестиції, а також змушували їх окремо підтверджувати свій статус перед європейськими партнерами.

Нові правила мають усунути цю розбіжність і спростити доступ українських підприємств до відповідних європейських програм підтримки.

Зміниться й підхід до груп компаній. Якщо підприємство входить до групи та подає консолідовану фінансову звітність, під час визначення його категорії враховуватимуть показники групи як єдиної економічної одиниці.

“Таким чином, для визначення статусу підприємств значення матимуть не лише показники окремої юридичної особи”, – зазначає VKURSI.

Нагадаємо:

Раніше уряд схвалив і спрямував до Ради чотири законопроєкти, необхідні для виконання міжнародних зобов’язань та залучення зовнішнього фінансування.