Українські школярі масово провалюють тести з математики: результати PISA-2025 шокують

За останні три роки, що минули від попереднього дослідження, Україна не показала жодного прогресу в рівні навчальних досягнень школярів. Результати PISA-2025, оприлюднені Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), залишилися на рівні 2022 року. Це означає, що майже половина українських п’ятнадцятирічних учнів не досягає базового рівня з математики, а найвищих рівнів опанування предмета сягають лише троє зі ста.

Порівняно з середніми показниками по ОЕСР, в Україні базового рівня з математики досягають 54% учнів (проти 65% в ОЕСР), з читання – 55% (проти 69%), а з природничих наук – 65% (проти 74%). Найвищих, п’ятого та шостого, рівнів досягають лише 3% учнів з математики, 2% з природничих наук і 1% з читання. Для порівняння, в країнах ОЕСР ці показники становлять 8%, 7% та 6% відповідно.

Частка учнів, які не досягають базового рівня, суттєво не змінилася порівняно з 2022 роком. Така ж ситуація і з розривом у знаннях між найсильнішими та найслабшими учнями. Водночас ОЕСР повідомляє про помітне зниження результатів із читання та математики в країнах-членах організації.

Базовий рівень із математики означає здатність учня самостійно розв’язувати прості життєві задачі, наприклад, порівнювати маршрути за відстанню або перераховувати вартість товарів в іншій валюті. Базовий рівень з читання передбачає вміння визначити головну думку тексту середньої довжини та знаходити в ньому необхідну інформацію за чіткими критеріями.

Учасники поточного циклу дослідження вийдуть на ринок праці приблизно за п’ять років – саме тоді, коли очікується пік відбудови України. За оцінками Уряду України, Світового банку, Європейської комісії та ООН, потреби в відбудові за десятиліття сягнуть 588 мільярдів доларів. Ключовими галузями, що потребуватимуть кваліфікованих кадрів, є машинобудування, електротехніка, енергетика та будівництво. В усіх цих сферах математична грамотність на базовому рівні є не просто конкурентною перевагою, а обов’язковою передумовою для роботи.

Найлегше було б сказати, що ми впали. Ми не впали — і саме це має нас непокоїти. Ми втримали рівень, за якого майже половина п’ятнадцятирічних не долає базового порогу з математики, а найвищих рівнів досягають два-три учні зі ста. За кілька років ці випускники мають проєктувати мережі, рахувати кошториси й працювати на верстатах із числовим програмним керуванням. Змиритися з таким рівнем — неподобство. Якість освіти має стати предметом щоденної державної роботи, а не темою для розмови раз на три роки,

— зазначив Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки.

Основні показники

Інші дані дослідження

Відвідуваність. 58% учнів повідомили, що пропустили щонайменше один навчальний день за два тижні до тестування. Для порівняння, у 2022 році цей показник становив 25%, а середній по ОЕСР – 22%. Дослідження не встановлює причин пропусків.

Умови навчання. Частка учнів, чиї школи стикаються з браком навчальних матеріалів, зменшилася з 76% до 61%. Водночас українські учні частіше, ніж в середньому по ОЕСР, відзначають, що вчитель цікавиться їхнім навчанням (75% проти 69%) та надає додаткову допомогу (78% проти 73%).

Освітня рівність. Соціально-економічний розрив у знаннях з природничих наук становить 66 балів (проти 85 у середньому по ОЕСР) і залишається стабільним. Цікаво, що 15% учнів з найменш сприятливими умовами життя потрапили до найсильнішої чверті за результатами у своїх країнах, тоді як в ОЕСР цей показник складає 12%.

Використання штучного інтелекту. 54% українських учнів користуються AI-чатботами для навчання щонайменше раз на тиждень (в ОЕСР – 46%). 43% використовують їх для написання чернеток письмових робіт (в ОЕСР – 29%). При цьому лише 10% українських шкіл мають заборону на користування телефонами на своїй території, тоді як в середньому по ОЕСР цей показник становить 49%.

Позиція Київської школи економіки

KSE пропонує п’ять ключових рішень для покращення ситуації:

1. Базова грамотність як національна ціль. Потрібно встановити конкретний, вимірюваний результат: частку учнів, які долають базовий поріг з математики та читання. Цей показник має відстежуватися, публікуватися, і за нього має відповідати конкретна особа чи орган.
2. Система раннього виявлення учнів, які відстають. Учні, які не встигають, потребують цілеспрямованої допомоги. Необхідно чітко визначити, хто фіксує відставання, хто контактує з батьками та яку підтримку отримує дитина. Збільшення кількості пропусків за три роки свідчить про нагальну потребу в такій системі.
3. Час учителя як пріоритет політики. Робота з учнями, які відстають, потребує додаткового часу, ресурсів та спеціальних методик. Якщо держава ставить таке завдання перед вчителями, воно має бути належним чином забезпечене.
4. Доступ до складного навчання. Лише 3% учнів, що досягають найвищих рівнів, не є природною межею здібностей українських дітей. Саме ці учні формують майбутній інженерний корпус. Необхідно створювати доступні програми, програми наставництва та лабораторії для тих, хто не охоплений олімпіадною системою.
5. Навчання роботі зі штучним інтелектом, а не заборона. Більшість учнів вже користуються чатботами. Важливо навчити їх критично оцінювати отриману інформацію, перевіряти її та самостійно виконувати подальші завдання. Це має стати частиною освітньої програми.

KSE готова взяти на себе відповідальність за свою частину роботи – співпрацювати зі школами, вчителями та університетами. Команда запрошує до співавторства Міністерство освіти і науки, Український центр оцінювання якості освіти, громади, університети та бізнес.

Про дослідження

PISA (Programme for International Student Assessment) – це міжнародне дослідження ОЕСР, яке проводиться кожні три роки. Воно оцінює, наскільки п’ятнадцятирічні учні вміють застосовувати знання з природничих наук, математики та читання в реальних життєвих ситуаціях. У циклі 2025 року взяли участь понад 760 тисяч учнів із 91 країни та економіки; основною галуззю дослідження були природничі науки. Україна брала участь у дослідженні втретє, раніше результати були представлені за 2018 та 2022 роки.

В Україні участь у дослідженні взяли 7 105 учнів з 294 закладів освіти. Вони репрезентують приблизно 256 тисяч п’ятнадцятирічних учнів із сімнадцяти з двадцяти семи регіонів країни. Десять юрисдикцій, зокрема Харківська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Сумська, Миколаївська, Херсонська, Луганська області, а також Крим і Севастополь, не були охоплені через російську збройну агресію. ОЕСР підтверджує, що отримані українські дані відповідають стандартам якості PISA.