Розширити воєнне страхування та ввести мораторій на перевірки: пропозиція “Біосфери”
Державна програма страхування воєнних ризиків нині має ліміт 30 млн грн на одну юридичну особу та поширюється лише на будівлі й обладнання. На думку Андрія Здесенка, засновника та CEO корпорації “Біосфера”, цей ліміт необхідно збільшити, а програму — розширити на товари та сировину. Його компанія нещодавно зазнала збитків приблизно на 150 млн грн через ворожий удар по складу.
“Це надто малий ліміт для великого бізнесу. Товарні та сировинні залишки не страхують. Як ми бачимо, основні удари наносяться саме по логістиці і товару, щоб повністю зупинити економіку споживання і, як наслідок, по ланцюгу — економіку в принципі. Отже, потрібне збільшення ліміту, в ідеалі — до вартості активів, та обов’язково включити можливість страхування товарів і сировини”, — сказав він у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
Здесенко додав, що також нині немає державної програми страхування воєнних ризиків на таких ризикованих територіях, як Дніпропетровська та Київська області.
Глава “Біосфери” наголосив, що після масованих атак бізнес нині зосереджений на відновленні, тому в цій ситуації продовження планових перевірок різних органів виглядає як додатковий тиск на компанії.
“Тому я публічно пропоную уряду запровадити мораторій на перевірки у постраждалих регіонах”, — заявив Здесенко.
Він повідомив, що задоволений зустріччю, яку 5 серпня організував прем’єр-міністр Сергій Шмигаль із бізнесом.
“Це була плідна зустріч, де прем’єр-міністр професійно й чітко цікавився болями бізнесу та проблемами, які виникають після руйнувань від російських атак. Прем’єр закликав бізнес створювати сценарії А, В, С та інвестувати у максимальну диверсифікацію”, — сказав CEO “Біосфери”.
Він уточнив, що конкретних рішень щодо допомоги від влади поки не було, бо наразі формується важливий та критичний wishlist великого бізнесу. Проте такі рішення із залученням міністрів мають бути напрацьовані протягом тижня.
Здесенко також висловив сподівання, що гранти та кредити на відновлення будуть доступні не тільки для малого і середнього бізнесу, а й для великого. Якщо ж такої можливості немає, то слід надати банкам право надавати “кредитні канікули” постраждалому бізнесу без віднесення такого відтермінування до класу кредитів, що підпадають під визначення “реструктуризація”. Це, своєю чергою, призводить до зниження класу позичальника та негативно впливає на показники банків.