Обчислювальна техніка квантового типу переходить від стадії лабораторних досліджень до застосування у практичних завданнях. Про це повідомила глобальний директор з продажу IBM Quantum, Петра Флоризун, за даними Maeil Business.
На конференції IBM Quantum Connect APAC, що проходила в Сеулі, вона підтвердила наміри досягти перших доведених випадків квантової переваги до завершення 2026 року.
Флоризун також анонсувала розробку великомасштабного відмовостійкого квантового комп’ютера IBM Quantum Starling до 2029 року. Цей пристрій зможе опрацьовувати квантові схеми, використовуючи 100 мільйонів вентилів на 200 логічних кубітах. Виробництво системи здійснюється на підприємстві в місті Покіпсі, штат Нью-Йорк.
Після 2033 року компанія планує розробити пристрій Blue Jay, який матиме 2000 логічних кубітів і здатність виконувати 1 мільярд операцій.
Дорожня карта IBM. Джерело: IBM.
За словами Флоризун, квантові обчислення «вже не є технологією майбутнього». Наразі IBM просуває концепцію «квантової корисності» — етап, на якому такі системи забезпечують практичну цінність для бізнесу та науково-дослідних центрів, хоча поки що не перевершують класичні комп’ютери за всіма показниками.
Наступним етапом є досягнення квантової переваги — ситуація, коли комп’ютер подібного типу вирішує завдання швидше, ефективніше чи точніше, ніж традиційні методи.
Як ключовий приклад компанія навела спільний проєкт з Cleveland Clinic, RIKEN та IBM. Дослідники змоделювали комплекс, що складається з білків та лігандів, загальною кількістю 12 635 атомів. Компанія стверджує, що це найбільший на сьогоднішній день гетерогенний квантово-класичний розрахунок електронної структури.
Для проведення розрахунків були задіяні два квантові комп’ютери IBM та два суперкомп’ютери. До роботи одночасно були залучені QPU, CPU та GPU.
Це дозволило:
- збільшити масштаб системи в 40 разів;
- підвищити точність у 210 разів;
- використати до 94 кубітів.
Ще один приклад пов’язаний з австралійською компанією Q-CTRL. Вона заявила, що на платформі IBM Quantum виконала завдання з галузі матеріалознавства понад 3000 разів швидше порівняно з класичним підходом.
Квантовий алгоритм впорався із завданням приблизно за дві хвилини, тоді як класичний розрахунок вимагав понад 100 годин. Незалежного підтвердження цих даних наразі немає.
Міжнародне співробітництво
IBM приділила особливу увагу розвитку інфраструктури в Азії. З листопада 2024 року в Університеті Єнсе в Південній Кореї функціонує IBM Quantum System One, оснащений 127-кубітним процесором Eagle. Компанія вважає цю систему частиною національної дослідницької інфраструктури в галузі квантових технологій.
У Японії фірма співпрацює з інститутом RIKEN. У 2025 році партнери планують об’єднати суперкомп’ютер Fugaku та IBM Quantum System Two, який має 156-кубітний процесор Heron.
У RIKEN зазначили, що це перший випадок розгортання IBM Quantum System Two за межами Північної Америки.
Варто зазначити, що в травні компанії Saudi Aramco та Pasqal надали доступ до першого квантового комп’ютера в Саудівській Аравії та представили платформу Quantum Computing as a Service.