Очільниця ЄЦБ Крістін Лагард поставила під сумнів потребу в емісії європейських стабільних монет для збереження фінансового суверенітету. Під час виступу на економічному форумі в Іспанії, вона відзначила, що небезпеки подібних активів переважають їхній потенційний позитивний вплив.
Лагард окреслила дві ключові небезпеки.
- Фінансова хиткість. Стейблкоїни — це приватні боргові зобов’язання. Вона навела як приклад випадок з USDC у 2023 році, коли актив втратив прив’язку до долара через проблеми в Silicon Valley Bank.
- Негативний вплив на банківську систему. Широкий перехід вкладників з депозитів у стейблкоїни зменшить здатність банків кредитувати економіку та ускладнить управління інфляцією.
На погляд глави ЄЦБ, стабільні монети мають попит виключно завдяки зручності у порівнянні зі звичайними міжбанківськими переказами. Копіювати американську модель Європі при цьому необов’язково.
Замість приватних стейблкоїнів ЄЦБ робить акцент на державну інфраструктуру:
- проєкт Pontes: надасть можливість здійснювати розрахунки на блокчейні безпосередньо у грошах центрального банку;
- дорожня карта Appia: до 2028 року повинна сформувати спільну європейську екосистему для токенізованих активів.
Лагард наголосила, що інтеграція ринків капіталу та розвиток цифрового євро принесуть більше переваг, аніж спроба наздогнати США у випуску приватних токенів. Вона заключила, що існування державного «якоря» у вигляді цифрової валюти центрального банку зробить використання іноземних стабільних монет у Європі неактуальним.
Варто згадати, у квітні Банк міжнародних розрахунків застерігав, що чимало доларових стейблкоїнів функціонують скоріше як інвестиційні інструменти, а не як платіжний засіб.
Згодом консорціум із 12 європейських банків анонсував запуск євро-стейблкоїна.