Очільниця ЄЦБ Крістін Лагард висловила сумніви щодо потреби в емісії європейських стабільних монет для забезпечення грошового суверенітету. Під час виступу на економічному форумі в Іспанії вона зазначила, що небезпеки, пов’язані з такими активами, переважують їхню ймовірну вигоду.
Лагард виокремила дві головні загрози.
- Фінансова нестійкість. Стейблкоїни — це приватні боргові зобов’язання. Вона навела приклад з USDC у 2023 році, коли актив втратив прив’язку до долара внаслідок проблем у Silicon Valley Bank.
- Вплив на банківську систему. Масовий перехід клієнтів із депозитів у стейблкоїни послабить можливості банків кредитувати економіку та ускладнить боротьбу з інфляцією.
На переконання голови ЄЦБ, стабільні монети мають попит лише через зручність у порівнянні зі звичайними міжбанківськими транзакціями. При цьому не обов’язково відтворювати американську модель в Європі.
Замість приватних стейблкоїнів ЄЦБ робить акцент на державну інфраструктуру:
- проєкт Pontes: дасть змогу здійснювати розрахунки на блокчейні безпосередньо у грошах центрального банку;
- дорожня карта Appia: планує створити до 2028 року спільну європейську екосистему для токенізованих активів.
Лагард наголосила, що інтеграція ринків капіталу та розвиток цифрового євро принесуть більше переваг, ніж намагання наздогнати США у випуску приватних токенів. Вона зробила висновок, що наявність державного «якоря» у вигляді цифрової валюти центрального банку зробить використання іноземних стабільних монет у Європі неактуальним.
Слід нагадати, у квітні Банк міжнародних розрахунків застерігав, що велика кількість доларових стейблкоїнів функціонують більше як інвестиційні інструменти, а не як платіжний засіб.
Згодом консорціум із 12 європейських банків оголосив про запуск євро-стейблкоїна.