Падіння курсу біткоїну нижче позначки 79 000 доларів було викликано різкою зміною глобального настрою інвесторів після того, як саміт США і Китаю завершився без жодних результатів, а нова хвиля напруженості на Близькому Сході вразила ринки.
Key Takeaways
-
Ключові висновки:
-
- 15 травня біткоїн ненадовго опустився до позначки в 78 611 доларів після того, як саміт США і Китаю, що зайшов у глухий кут, сколихнув інвесторів.
- Цей раптовий обвал викликав ліквідацію позицій у всьому ринку, знищивши довгі позиції на суму 382 млн доларів.
- Експерти очікують, що волатильність біткоїну збережеться на тлі технологічної війни, що триває, за чіпи штучного інтелекту.
Загострення технологічної холодної війни між США та Китаєм
Біткойн впав нижче за позначку в 79 000 доларів вдруге за два дні, оскільки настрої інвесторів змінилися з оптимістичних на обережні після того, як довгоочікуваний саміт США та Китаю не приніс результатів, на які сподівалися ринки. Падіння відбулося через 24 години після того, як криптовалюта ненадовго досягла позначки 82 000 доларів слідом за голосуванням Банківського комітету Сенату США (15 голосів «за» проти 9 «проти») за просування закону CLARITY.
За даними Bitstamp, провідна криптовалюта опустилася до мінімуму 78 611 доларів близько 10 ранку за східним часом 15 травня, після чого швидко відновила позначку 79 000 доларів. До 13:40 за східним часом він торгувався на рівні близько 79 400 доларів, скоротивши свої втрати за добу трохи менше ніж 3%. Після того як за останні п'ять днів біткоїн як мінімум тричі досягав позначки 82 000 доларів, він, схоже, був готовий завершити бурхливий торговий тиждень з незначним зниженням, внаслідок чого його ринкова капіталізація опустилася нижче 1,6 трильйона доларів.
Дводенний саміт, який позиціонувався як найважливіший дипломатичний захід із високими ставками між Вашингтоном та Пекіном за останні роки, завершився без реального прориву у торговельних відносинах. Натомість переговори на високому рівні лише оголили системне суперництво, що глибоко вкоренилося, а гостра проблема суверенітету Тайваню кинула довгу зловісну тінь на весь процес.
На думку геополітичних аналітиків, не зумівши подолати дипломатичний глухий кут щодо жорсткого експортного контролю США над передовими напівпровідниками та новітнім обладнанням для штучного інтелекту, дві найбільші економічні держави світу фактично гарантували тривалу ескалацію своєї торгової війни, в центрі якої знаходиться сфера високих технологій.
Хоча, як повідомляється, дві наддержави порозумілися щодо ядерних амбіцій Тегерана і недавнього закриття ним протоки Ормуз, цей консенсус був негайно затьмарений новими геополітичними потрясіннями. Виступаючи перед журналістами на борту Air Force One, президент США Дональд Трамп натякнув на агресивну неминучу військову кампанію, заявивши, що Вашингтону, можливо, доведеться провести «зачистку» в Ірані.
Ця яструбина риторика викликала шок на світових енергетичних ринках, спровокувавши стрибок цін на нафту: американський еталонний сорт West Texas Intermediate (WTI) ненадовго перевищив поріг 105 доларів за барель. Світовий еталонний сорт Brent підскочив на 3% та закрився на позначці 109 доларів за барель.
На Уолл-стріт індекс S&P 500, який у четвер досяг історичного порогу в 7 500 пунктів, відступив до 7 450, тоді як Nasdaq Composite та Dow Jones Industrial Average у п'ятницю вдень знизилися менш ніж на 1%.
Тим часом різке падіння курсу біткоїну призвело до ліквідації довгих позицій на суму 86 млн. доларів порівняно з 11,5 млн. доларів за короткими позиціями. На ринку криптовалют загалом було ліквідовано майже 433 млн. доларів позицій з кредитним плечем, причому на частку довгих позицій припало 382 млн. доларів.