Українські пісні домінують у плейлистах: 69% слухачів обирають рідну мову

Музика залишається важливою складовою повсякденного життя українців, однак за останні кілька років суттєво змінилися як практики споживання, так і особисті музичні вподобання. Стримінгові сервіси стають основним способом прослуховування, а українські виконавці дедалі впевненіше закріплюють лідерство у плейлистах.

Про це свідчать результати нової хвилі дослідження музичних уподобань українців від Gradus.

Музика під настрій та перехід у «цифру»

Для більшості українців музика є ситуативним компаньйоном: 43% респондентів слухають її час від часу під відповідний настрій. Ще 29% використовують улюблені треки як супровід до конкретних ситуацій (у транспорті, на тренуванні чи під час прибирання). У майже п’ятої частини опитаних музика звучить постійним фоном вдома, в авто чи у навушниках. Про майже відсутню музику у житті заявили лише 6% респондентів.

Водночас аудиторія дедалі активніше переходить на цифрові платформи. Найпопулярнішими сервісами для прослуховування є стримінги Spotify, Apple Music та YouTube Music. Традиційні медіа (радіо та телебачення) залишаються актуальними для третини слухачів, трохи менша кількість слухачів все ще завантажують файли на свої пристрої або споживають музичний контент через месенджери та соцмережі.

Поп-музика — у топі вподобань

Щодо жанрових преференцій, фаворитом серед українців залишається поп-музика — її слухає понад половина опитаних. На другому місці з помітним відривом розташувалися рок, метал та альтернатива, а замикає трійку лідерів електронна й танцювальна музика, тоді як класичну музику обирають лише 19% респондентів.

Український контент домінує

Найпомітніша зміна стосується мовних і культурних преференцій. Українська мова сьогодні є основною мовою пісень і виконавців для більшості (69%) респондентів. Англомовний контент також залишається важливою частиною музичного простору, тоді як російськомовна музика суттєво втратила свої позиції.

При цьому йдеться не лише про зміну мови пісень. 63% опитаних зазначають, що за останні два-три роки частка української музики у їхніх плейлистах зросла, що свідчить про формування стійкої звички.

Так само змінився і вибір артистів. Майже половина українців найчастіше слухає виконавців українського походження. Європейські та американські музиканти залишаються важливою частиною музичного простору, проте вже не займають лідерських позицій в уподобаннях, тоді як російські виконавці суттєво втратили увагу українців.

Наші дані показують, що музичні вподобання українців змінюються не лише технологічно, а й культурно. Стримінгові сервіси роблять споживання музики більш персоналізованим, а український контент дедалі впевненіше стає звичним вибором слухачів. Ми бачимо, що підтримка українських виконавців виходить за межі ситуативної реакції й поступово перетворюється на стійку модель споживання, що, зокрема, відкриває нові можливості для розвитку локальної музичної індустрії,

— коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця і СЕО дослідницької компанії Gradus.

Дослідження проведене дослідницькою компанією Gradus методом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus. Вибірка відображає структуру населення міст з кількістю мешканців понад 50 тисяч у віці 18–60 років, за винятком тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій. Період проведення поля: 16-17 липня 2026 року. Розмір вибірки: 1000 респондентів.

Що це означає для брендів і маркетологів

Зміна музичних уподобань українців важлива не лише для музичної індустрії. Вона безпосередньо впливає на те, як брендам варто працювати з контентом, рекламою та культурним контекстом.

По-перше, зростання частки української музики означає, що локальний контент дедалі краще резонує з аудиторією. Для брендів це аргумент активніше використовувати у комунікаціях українських виконавців, локальні музичні тренди та колаборації з артистами.

По-друге, перехід слухачів на Spotify, Apple Music та YouTube Music робить стримінгові платформи окремим рекламним каналом. Аудіограції та партнерства з виконавцями можуть ставати частиною медіаміксу поряд із соціальними мережами та відеоплатформами.

По-третє, музичні вподобання можуть бути додатковим інструментом сегментації аудиторії. Поп, рок, електронна музика чи інші жанри часто пов’язані не лише зі смаком, а й зі способом життя, віком, сценаріями споживання та контекстом, у якому люди взаємодіють із контентом.

Нарешті, зростання популярності українських артистів створює для брендів можливість працювати з локальною культурою не як із ситуативним трендом, а як із довгостроковою частиною комунікаційної стратегії.

Для маркетологів це означає просту річ: музика сьогодні може бути не лише фоном рекламного ролика, а повноцінним інструментом позиціонування бренду та формування емоційного зв’язку з аудиторією.