Українські борги: чому іноземні кредитори виставляють космічні ставки
Доступ до зовнішнього фінансування є ключовим чинником, що визначає можливості українського бізнесу інвестувати у виробництво. Як повідомив народний депутат, голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев, у другому кварталі 2026 року ставки за довгостроковими кредитами з фіксованою ставкою становили до 10% як у доларах, так і в євро.
Євро дешевшає, долар — без чіткої тенденції
Найпомітніші зміни у другому кварталі спостерігалися у сегменті кредитів у євро. Майже дві третини довгострокових угод (64%) укладалися за найнижчими ставками. За рік частка найдорожчих кредитів скоротилася з 22% до 9%.
Із доларовим фінансуванням ситуація менш однозначна. Більшість угод (57%) залишилася у середньому діапазоні ставок. Водночас зросла частка як найдешевших, так і найдорожчих кредитів.
- Єврові кредити: 0,1–10%;
- Доларові кредити: 1–10%;
- 64% єврових угод — у нижньому діапазоні ставок;
- 9% єврових угод — у найвищому діапазоні проти 22% роком раніше;
- 57% доларових угод — у середньому діапазоні.
Попри позитивну динаміку щодо єврового фінансування, дешеві кредити поки що залишаються радше винятком. Максимальна ставка у 10% означає високу вартість капіталу для компаній, які планують будувати нові виробничі потужності або модернізувати наявні.
Це має прямий економічний наслідок для бізнесу. Чим дорожчий кредит, тим вища мінімальна дохідність, яку має забезпечити інвестиційний проєкт. За таких умов деякі підприємства можуть відкладати розширення виробництва, скорочувати інвестиційні програми або шукати фінансування за іншими каналами.
Нагадаємо
Як раніше повідомляв Мінфін, на доступність зовнішніх коштів впливають не лише ставки кредиторів. Українські компанії працюють в умовах воєнних ризиків, високої вартості ресурсів та обмежених можливостей для довгострокового прогнозування. Усе це підвищує вимоги кредиторів до позичальників і здорожчує фінансування.
Тому нинішня статистика радше свідчить про окреме здешевлення кредитів у євро, ніж про появу для українського бізнесу широкого доступу до дешевого капіталу. Для масштабного оновлення виробництва компаніям потрібне стабільне фінансування на прийнятній для інвестицій ставці, а не поодинокі дешеві угоди.