Ритейл пропонує запровадити “податок на безпеку” для покупців

Збір невеликого відсотка від кожної покупки в магазинах для створення страхового фонду від обстрілів обговорювали на екстреній зустрічі 5 серпня прем’єр-міністра Сергія Корецького з бізнесом, який постраждав від масованого удару по складах. Про це повідомив один з учасників зустрічі агентству “Інтерфакс-Україна”.

“Окремий напрям – страхування воєнних ризиків. Розраховуємо на підтримку міжнародних партнерів у підготовці дієвих механізмів”, – написав Корецький за результатами зустрічі у Telegram.

Ідею такого галузевого страхового фонду вже давно обговорюють мережі АЗС, атаки на які значно посилилися з кінця весни, особливо у прифронтових регіонах. Представники двох великих мереж та однієї страхової компанії зазначали, що це питання розглядалося на зустрічах у Міністерстві економіки, і до дискусій вже залучені страховики.

Як повідомив співрозмовник агентства, нова пропозиція на зустрічі з прем’єром – залучити до фонду міжнародних партнерів для пропорційного поповнення разом з українським бізнесом. Прем’єр-міністр, який добре знає цю проблему ще з часів керівництва НАК “Нафтогаз України”, підтримав цю ідею.

Раніше агентство “Інтерфакс-Україна” повідомляло, що законопроєкт “Про систему страхування воєнних ризиків”, розроблений Нацбанком та Мінекономіки, був внесений до Верховної Ради наприкінці 2024 року. Однак він не пройшов профільний комітет, головними опонентами виступили девелопери.

Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у червні заявив, що законопроєкт не пройшов, бо “він не потрібен”, оскільки страхування воєнних ризиків вже запущене. Він закликав бізнес активніше брати участь у державній програмі страхування.

Наразі державна підтримка працює за двома напрямами: страхування через ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” (ЕКА) за пільговими тарифами для прифронтових територій та компенсація різниці страхової премії понад 1% для компаній. Однак великий бізнес критикував ці програми за значні обмеження страхових виплат. Наприклад, ліміт ЕКА становить 200 млн грн на об’єкт, а компенсація страхової премії – до 3 млн грн.

Про недостатність цих сум свідчать наслідки останніх обстрілів. Власник мережі магазинів Winetime “Аснова Холдинг” попередньо оцінив втрати запасів товарів після знищення основного складу під Києвом у ніч з 18 на 19 липня у 300 млн грн. Співвласник найбільшого українського рітейлера Rozetka Владислав Чечоткін 5 серпня заявив, що збитки від зруйнованого розподільчого комплексу компанії сягають “мільярдів гривень”.

Керівник Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський 5 серпня запустив у Facebook дискусію щодо обов’язкового страхування воєнних ризиків для всіх бізнесів, частково субсидованого міжнародними партнерами. На його думку, це допомогло б вирішити проблеми тих, хто працює в зонах досяжності балістики, та зрівняти географічні ризики бізнесу.

Член правління ПриватБанку Євген Заіграєв підтримав доцільність такого кроку, зазначивши, що це “працююча міжнародна практика пулінгу ризиків”. Ексзаступник глави Мінекономіки Андрій Телюпа нагадав, що рік тому з НБУ подавали законопроєкт про страхування воєнних ризиків, але він не пройшов комітет ВР, зокрема через сприйняття бізнесом обов’язкового страхування як додаткового податку.

Серед основних контраргументів – обов’язкове страхування може стати додатковим податком, а також субсидуванням одного бізнесу за рахунок іншого. Також вказують на дуже високі поточні ставки страхування.

“Ще один нехилий податок на бізнес. Звідки така ненависть до бізнесу?” – написав керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан зазначила, що проблема не лише в грошах, а й у великій концентрації ризиків. У Києві, за її словами, нічого не страхують навіть під високі ставки, а в Дніпрі та Чернігові надходять відмови.

Телюпа додав, що у прифронтових регіонах комерційного страхування немає взагалі, тому поки тривають воєнні дії, це лише “квазі-страхування” через ЕКА.

Нагадаємо, вночі 5 серпня Росія завдала найбільшого за війну балістичного удару по логістичних та розподільчих об’єктах під Києвом. Про знищення своїх об’єктів повідомили лідери ринків: маркетплейс Rozetka, “Нова пошта”, мережі “Епіцентр”, Fozzy, Novus, а також продавці автохімії LIQUI MOLY, запчастин Bosch Ukraine, одягу Intertop та Puma.

Днем раніше ворог завдав удару по Дніпру, де були знищені склади українського виробника товарів для дому “Біосфера”, виробника морозива “Ласунка” та виробника шоколаду Millennium.

Прем’єр-міністр Корецький після обстрілу 5 серпня повідомив, що уряд організує зустрічі з бізнесом для забезпечення безперервної роботи компаній. Міністерство економіки та довкілля отримало відповідні доручення. Також планується нарада з Нацбанком, банками та міністерствами щодо кредитної підтримки бізнесу. Уряд готує рішення щодо децентралізації міжнародної логістики, розширення митного коридору та надасть бізнесу пріоритетний доступ до приміщень для розосередження складських потужностей.