Нова влада повинна забезпечити продовження програм допомоги, подолати труднощі із резервуванням та підготуватися до холодів.

Найважливіші виклики, які потребують негайного вирішення для нового прем’єр-міністра та уряду щодо української промисловості, включають ситуацію з бронюванням військовозобов’язаних, підготовку до зимового періоду (зокрема, дефіцит та вартість електроенергії), а також продовження всіх чинних програм підтримки в рамках платформи “Зроблено в Україні”, як вважає генеральний директор Федерації роботодавців України (ФРУ) Руслан Іллічов.

“Один із першочергових завдань – звісно, питання бронювання, адже до 1 вересня необхідно пройти верифікацію, і це головна проблема для бізнесу, оскільки без працівників працювати буде нікому”, – зазначив він у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.

Іллічов додав, що промислові підприємства не стикаються з труднощами щодо критерію бронювання, такого як рівень заробітної плати, оскільки вона зазвичай висока і в більшості випадків перевищує 26 тис. грн.

“Проте, наприклад, ще не до кінця зрозуміло, як функціонуватиме запланований координаційний центр для верифікації. Час невпинно спливає, і ми, ймовірно, звернемося до уряду з проханням продовжити цей кінцевий термін на один місяць”, – повідомив генеральний директор ФРУ.

Другим значущим викликом для нової виконавчої влади він назвав підготовку до зими, зокрема прогнозований дефіцит електроенергії та її ціну.

“Це один із ключових запитів від промисловості – яка буде вартість електроенергії. Уряд Свириденка запровадив декілька позитивних нововведень, серед яких так звані “довгі контракти”, що дозволять бізнесу планувати витрати на електроенергію. Минулого понеділка відбувся перший такий аукціон з продажу електроенергії, і весь запропонований обсяг знайшов покупців”, – зазначив він.

Іллічов також наголосив на важливості збереження наявних програм підтримки промисловості в межах Всеукраїнської платформи “Зроблено в Україні”.

“Ми вважаємо їх надзвичайно ефективними: це і локалізація виробництва, і секторальна підтримка, наприклад, часткова компенсація (25%, 15%) для тих, хто купує техніку та обладнання українського виробництва, грантові програми, завдяки яким чимало компаній придбали виробниче устаткування, програма “5-7-9”, яка потребує подальшої трансформації – і це суттєвий аспект. Отже, всю платформу “Зроблено в Україні” необхідно щонайменше зберегти та розвивати”, – вважає генеральний директор ФРУ.

Як пріоритетні він також виділив питання військових ризиків, потребу в ефективнішій системі страхування, підтримці підприємств, що зазнали руйнувань, та спрощеному доступі до фінансових ресурсів.

“Ми спостерігаємо, що у 2025 році 71% усіх капітальних інвестицій надходять з власних коштів підприємств, що на 20% більше, ніж у 2024 році. Лише менше 1% становлять іноземні інвестиції. Це свідчить про те, що український бізнес є головним інвестором у країні, наші компанії продовжують будівництво та розвиток виробництва, і їм так само потрібні стимули для інвестування та більш зрозумілий, спрощений доступ до фінансових коштів”, – повідомив Іллічов.

Він зазначив, що існують проєкти підтримки в індустріальних парках, які демонструють хороші результати, але більшість компаній залежать від державних стимулів для інвестування.

“Тому серед наших головних пріоритетів – ухвалення законопроєктів Дмитра Кисилевського щодо “капексів” (часткова компенсація капітальних інвестицій через податки), який вже пройшов перше читання, і ці інструменти необхідні для подальшого стимулювання зростання інвестицій. Це також може бути стовідсоткова амортизація основних засобів при введенні їх в експлуатацію”, – зазначив він.

Крім того, на думку Іллічова, необхідна зміна політики Національного банку, оскільки, на його погляд, вона наразі обмежує кредитування реального сектору економіки.

“Регуляторні норми, які наразі відповідають довоєнному стану, вимоги до позичальників – все це потребує змін, більшої гнучкості. Необхідно створити нову систему кредитування, можливо, з ширшим спектром інструментів, таких як портфельні гарантії, щоб бізнес мав більше можливостей для отримання доступних кредитів. Звісно, програма “5-7-9″ функціонує, але вона не призначена для великого бізнесу, а серед наших найуспішніших експортерів – великі компанії”, – пояснив експерт.

Він також нагадав про такі проблеми, як збитки вітчизняного бізнесу від запровадження тарифних квот на металопродукцію з 1 липня та необхідність сплати за сертифікати CBAM з 2027 року, а також про потенційні затримки у вирішенні спірних питань через поділ міністерств.

“Відбудеться поділ міністерств, і тут виникають питання щодо дозволів та ліцензій, аби це не завдало значних труднощів бізнесу. Тому ми очікуємо та наголошуємо, що під час війни необхідний максимально технологічний перехід та оновлення, щоб уникнути затримок”, – підсумував генеральний директор ФРУ.

Як раніше повідомлялося, Верховна Рада України 16 липня 2026 року призначила Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України та оновила склад уряду.