Чи дозволено виплачувати заробіток раз на місяць за запитом робітника?

Нарахування та виплата коштів за працю працівникам здійснюється регулярно у робочі дні згідно з графіком, визначеним колективним договором або правилами роботодавця, узгодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим представництвом трудового колективу (а за відсутності таких органів – представниками, обраними та уповноваженими трудовим колективом). Це має відбуватися не рідше двох разів на місяць з інтервалом, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, і не пізніше семи днів після завершення періоду, за який нараховуються кошти.

Таким чином, граничні терміни розрахунку заробітку – не пізніше 22 числа за першу половину поточного місяця та не пізніше 7 числа наступного місяця – за другу половину.

У випадку, коли дата виплати заробітку припадає на вихідний, святковий чи неробочий день, виплата здійснюється напередодні.

Сума заробітку за першу половину місяця визначається колективним договором або внутрішнім документом роботодавця, погодженим з профспілкою, і не може бути меншою за оплату за фактично виконану роботу, розраховану за тарифною ставкою (посадовим окладом працівника). Тобто, сума авансу повинна становити щонайменше 50% тарифної ставки (посадового окладу) працівника за цей місяць. При нарахуванні авансу не враховуються надбавки, премії та інші доплати, передбачені законодавством, виплата яких має здійснюватися у терміни, встановлені для розрахунку заробітку за підсумками місяця.

Кодекс законів про працю (КЗпП) встановлює вимогу щодо мінімальної кількості виплат заробітку на місяць (не менше двох), якої роботодавець зобов’язаний дотримуватися при визначенні термінів виплати. Водночас, роботодавець має право виплачувати заробіток і частіше двох разів (наприклад, раз на тиждень).

Проведення виплат заробітку мінімум двічі на місяць є обов’язком роботодавця, який він мусить виконувати незалежно від згоди працівника отримувати заробіток один раз на місяць.

Встановлення роботодавцем у документах, що регулюють періодичність та терміни виплати заробітку, умов про виплату заробітку один раз на місяць є неправомірним, оскільки згідно зі ст. 97 КЗпП власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством.

Навіть за наявності заяв працівників з проханням виплачувати заробіток один раз на місяць, здійснення виплати в такий спосіб є порушенням трудового законодавства. Адже в цьому випадку вимога про виплату не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, буде порушена.

Якщо працівник відмовляється від отримання авансу, роботодавець зобов’язаний: розрахувати йому аванс, зняти суму авансу в банку, оприбуткувати в касі підприємства і, якщо працівник не отримав аванс після закінчення трьох робочих днів, скласти відомість депонованих сум та здати неодержану працівником суму авансу в банк, а потім виплатити його разом із сумою заробітку за другу половину місяця.

Якщо заробіток на підприємстві перераховується на зарплатні картки, то роботодавець зобов’язаний перераховувати його працівнику, як мінімум, двічі на місяць у дні, встановлені для виплати авансу та заробітку, незалежно від бажання працівника.

Порушенням буде і виплата в аванс усієї суми заробітку, що належить працівнику за поточний місяць, оскільки вимога про виплату не рідше двох разів на місяць через проміжок, що не перевищує 16 календарних днів, буде порушена.

У випадках порушення встановлених термінів виплати заробітку роботодавець зобов’язаний компенсувати працівникам втрати частини заробітку відповідно до Закону “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати”.

За порушення встановлених термінів виплати заробітку та інших нарахувань, передбачених законодавством про працю, працівникам більш ніж за один місяць та виплату їх не в повному обсязі, ст. 265 КЗпП передбачені штрафи у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Штрафи за порушення законодавства про працю накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.

Тетяна Цигульська, головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інші нормативно-правові акти.

Управління Держпраці у Кіровоградській області.