Бутерін зіставив Ethereum з BitTorrent і Linux.

Ethereum поєднує в собі розмах BitTorrent із прозорістю та надійністю Linux. Подібні порівняння навів співзасновник блокчейн-платформи Віталік Бутерін.

З його слів, мережа прагне до глобального поширення без завдання шкоди децентралізації — подібно до BitTorrent. Важлива відмінність — інтегрований механізм консенсусу, потрібний для фінансових і соціальних взаємодій.

Порівняння з Linux базується на ідеології: подібно до операційної системи, Ethereum базується на принципах вільного і відкритого коду.

В архітектурі обох систем можна побачити чіткий розподіл ролей. Перший рівень блокчейна виступає “чистим ядром”, що забезпечує суверенітет, в той час як надбудови у формі застосунків і L2-рішень надають зручність для масового споживача.

“Ethereum L1 має служити фінансовим притулком для окремих осіб і організацій, що шукають вищий рівень самостійності, і надавати їм можливість використовувати всю потужність мережі без залежності від посередників. Приклад Linux демонструє, що це повністю сумісно з наданням цінності величезній кількості людей і навіть з тим, щоб бути улюбленим і таким, якому довіряють підприємства по всьому світу”, — резюмував Бутерін.

На його погляд, така природа — не недолік, а перевага. Принцип trustlessness (“відсутність довіри”), до якого прагне Ethereum, в діловому середовищі розглядається як мінімізація ризику контрагента — важлива умова для залучення інституційних учасників.

Дилема затримки

Бутерін вважає, що мережі Ethereum слід зосереджуватися не на скороченні часу підтвердження транзакцій, а на розширенні пропускної здатності.

Він зауважив, що друга задача технологічно визначена і безпечна завдяки PeerDAS і ZK-доказам. Завдяки їм пропускну здатність блокчейна можна розширити в тисячі разів без загрози децентралізації. Тут немає нездоланних законів фізики — тільки інженерні завдання.

Другий шлях — зменшення затримки — впирається в непереборні перешкоди. Головний із них — швидкість світла, яка обмежує передачу сигналів між континентами. Крім цього, існують конкретні вимоги до архітектури Ethereum:

  1. Географічне різноманіття вузлів. Мережа повинна бути доступною валідаторам по всьому світу, включаючи регіони зі слабким зв’язком, а не тільки професійним дата-центрам.
  2. Цензуростійкість і анонімність. Вузли повинні зберігати анонімність і захищеність від зовнішнього впливу, що виключає централізацію інфраструктури.
  3. Економіка. Децентралізація не може базуватися тільки на ідеології — вона повинна бути вигідною. Якщо віддаленість сервера знижує прибутковість навіть на 10%, стейкінг обов’язково зосередиться у великих хабах на кшталт Нью-Йорка, створюючи небезпеку для мережі.

Бутерін допустив помірне покращення затримки в три–шість разів (до 2–4 секунд за блок) завдяки оптимізації P2P-з’єднань і архітектури комітетів валідаторів. Водночас досягнення субсекундної швидкості на глобальному рівні він вважає неможливим для децентралізованого базового шару.

На його думку, цю нішу займуть L2-рішення і спеціалізовані блокчейни. Високі швидкості особливо важливі для взаємодії з ШІ: для систем, які обробляють дані швидше за людину, навіть швидкість світла є відчутним обмеженням.

Подібні системи будуть потребувати “міських” мереж з наносекундною затримкою, що можливо лише в межах гіперлокальних L2.

“В кінцевому підсумку, Ethereum належить планеті Земля, а його рішення другого рівня будуть обслуговувати як гіперлокальні потреби в її містах, так і потреби планетарного масштабу”, — підсумував програміст.

Нагадаємо, на початку січня Бутерін повідомив, що мережа другої за капіталізацією криптовалюти успішно долає трилему блокчейна завдяки розвитку zkEVM і запуску PeerDAS.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *