Іран став першою у світі державою, де цифрові активи перетворилися на інструмент національного виживання. Редакція BeInCrypto з'ясувала, як іранський бізнес примудряється проводити платежі та розвивати технології під градом санкцій та ракет.
На питання BIC відповів Ібрагім Мелло – керівник програми НДУ ВШЕ «Розвиток бізнесу. Східна перспектива: Іран», директор з ЗЕД компанії «Аврора78».
Фінансовий інжиніринг та обхід банківської блокади
BIC: Ібрагім, як іранський бізнес здійснює міжнародні розрахунки в умовах повної ізоляції від SWIFT та глобальної банківської системи?
Іранці збудували багаторівневу систему. Історично все починалось із «Хавали» — традиційної східної системи взаємозаліків на довірі. Але останніми роками відбувся тектонічний зсув: Іран офіційно легалізував криптовалюти для зовнішньої торгівлі.
Коли західні санкції закрили класичні банківські шляхи, держава створила розрахункові рахунки криптовалюти. Це дозволяє спокійно оплачувати імпорт товарів у всьому світі. Якщо SWIFT заблоковано, крипта стає єдиним надійним мостом для транскордонних платежів.
Паралельно працює бартер, особливо з Росією: ми поставляємо продукцію, а натомість забираємо зерно, сочевицю, нут, пшеницю, ячмінь та олію. Однак саме крипта дає ту швидкість та гнучкість, якої не вистачає фізичним постачанням.
BIC: Що вам відомо про масштаби майнінгу в Ірані? Наскільки глибоко індустрія інтегрована у життя?
Майнінг став по-справжньому народним промислом. У свій час ферми стояли практично в кожному будинку. Доходило до того, що через наддешеву електроенергію майнінгове обладнання розміщували навіть у мечетях.
Нині держава впорядкувала цей ринок: запроваджено поділ на офіційний майнінг та нелегальний, з яким жорстко борються. Проте багато виробничих підприємств створили власні ферми прямо біля своїх заводів. Енергетика в Ірані є доступною, і бізнес використовує цей ресурс для генерації цифрової ліквідності.
Економіка під обстрілом: виробництво та кадри
BIC: Окрім фінансового сектора, як санкції позначились на реальному виробництві?
Іран зробив ривок у медицині, випуску препаратів, будматеріалів та легкої промисловості. Держава зробила ставку на «Фрізони» (вільні економічні зони), де компанії звільнено від податків. Іранці активно використовують європейські ліцензії та технології, створюючи якісні аналоги західних товарів для експорту до Німеччини, Італії, Китаю та країн СНД.
Це стало можливим завдяки кадрам. Сучасний Іран – країна з дуже високим рівнем освіти. Після революції відкрилося безліч інститутів, і зараз у країні потужний середній клас та прошарок фахівців, які розвивають стартапи та виробництво.
BIC: Чи існують внутрішні чинники, що заважають цьому розвитку?
Безперечно. Є проблеми з корупцією та серйозним впливом олігархічних структур на держсектор. Це створює незручності для малого та середнього бізнесу, а іноді провокує протести всередині країни, якими намагаються скористатися іноземні розвідки. Проте промисловий фундамент залишається міцним.
Геополітичний вузол та торгівля з Росією
BIC: Ми розмовляємо на тлі загострення конфлікту між Іраном та США. Як виробництво та логістика країни реагують на прямі воєнні дії?
Навіть у періоди гострої фази конфліктів промисловість та експорт не зупиняються. Під час недавнього 12-денного загострення з Ізраїлем усі системи працювали, ми продовжували возити товар. Були проблеми із зв'язком, не працював телефон, але бізнес перейшов на альтернативні методи комунікації. Єдине обмеження в такі моменти — тимчасова заборона вивезення продуктів харчування для внутрішнього ринку, але експорт косметики чи ліків йде без пауз.
BIC: Чому товарообіг між Росією та Іраном останнім часом показує спад?
Іранці дуже поважають росіян і вбачають у нас стратегічних партнерів. Проблема — у нерозумінні культури. Російський бізнес часто намагається працювати за західними лекалами, але Іран це Схід. Тут треба спочатку вивчити традиції, вибудувати людські стосунки, а потім підписувати контракти.