Science Corporation залучила авторитетного нейробіолога Мурата Гюнеля для ініціювання клінічних досліджень біогібридного інтерфейсу «мозок — комп’ютер» (BCI). Про це повідомляє TechCrunch.
Стартап заснований колишнім керівником і співзасновником Neuralink Максом Ходаком. Гюнель, керівник кафедри нейрохірургії Єльської медичної школи, доєднався до проєкту як науковий радник після дворічних перемовин.
Завдання партнерства — хірургічним шляхом імплантувати в мозок хворого перший сенсор для майбутнього інтерфейсу, який буде симбіозом вирощених в лабораторії нейронів і електроніки.
Компанія Science створена у 2021 році. Минулого місяця вона завершила етап фінансування серії C на суму $230 млн при вартості в $1,5 млрд.
Інноваційним рішенням фірми є PRIMA — апарат для відновлення зору у людей, які втратили зір в результаті макулярної дегенерації чи аналогічних недуг.
Science придбала технологію у 2024 році й планує розширити її використання в Європі після дозволу місцевими регуляторами.
Перспективні задуми
Ходак ставить перед стартапом амбіційні цілі: створити надійні канали зв’язку між обчислювальною машиною та мозком для лікування складних захворювань, а згодом — розширити людські здібності, аж до додавання нових відчуттів.
Neuralink та іншим організаціям вже вдалося відстежувати мозкову діяльність за допомогою електронних сенсорів. Користувачі з BCI-імплантами можуть управляти комп’ютерами або виводити слова на монітор, просто думаючи про них.
Однак, комерціалізація пристроїв залишається під сумнівом через нормативні перепони та відносно малу кількість пацієнтів.
Ходак вважає традиційний інвазивний метод із застосуванням металевих електродів безперспективним. З часом такий підхід призводить до пошкодження тканин і погіршення роботи самого імплантату.
Команда Science вирішила обрати інший шлях.
«Ідея застосування природних зв’язків через нейрони і створення біологічного інтерфейсу між електронікою і людським мозком чудова», — заявив Гюнель.
Інтегрування нейронів
Співзасновник і науковий керівник Science Алан Мардінлі очолив розробку біогібридного сенсора разом із групою з 30 дослідників. У кінцеву версію пристрою вбудують нейрони, вирощені в лабораторних умовах.
Нервові клітини спроєктовані так, щоб природним чином інтегруватися з нейронами в мозку, утворюючи міст між біологією та електронікою. Їх можливо стимулювати світловими імпульсами.
У 2024 році стартап оприлюднив результати успішного випробування базової технології на мишах. Зараз зусилля інженерів зосереджені на створенні прототипів і розробці методів культивування клітин, що відповідають строгим медичним вимогам.
Гюнель буде консультувати команду, яка готується до клінічних досліджень на людях. Тривають переговори з комітетами з медичної етики, що контролюють експеримент за участю людей.
Першим етапом стане тестування вдосконаленого сенсора без вбудованих нейронів всередині живого людського мозку.
Подальші плани
На відміну від Neuralink, яка імплантує нейроінтерфейси безпосередньо в тканини, компанія Science розміщує пристрій на поверхні мозку під черепом. Вважається, що такий підхід зменшує ризики для пацієнтів.
Команда планує знайти відповідних пацієнтів, які мають пройти серйозне оперативне втручання. Наприклад, це можуть бути люди після інсульту, яким потрібно видалити частину черепа для зменшення набряку мозку.
Гюнель пропонує розмістити сенсор на поверхні кори півкуль, щоб на практиці оцінити безпеку та ефективність зчитування нейронної активності.
У разі успіху BCI-система може допомогти в лікуванні неврологічних захворювань. Одним із перших застосувань стане легка електростимуляція пошкоджених клітин головного або спинного мозку для їх відновлення.
Більш складні сценарії включають моніторинг неврологічної активності у пацієнтів з пухлинами. Це дозволить завчасно попереджати медичний персонал про наближення нападів.
У більш віддаленій перспективі розглядається можливість застосування інтерфейсу для зупинки прогресування хвороби Паркінсона.
Гюнель повідомив, що за оптимістичного сценарію клінічні випробування пристрою почнуться у 2027 році.
Раніше користувач пристрою «мозок — комп’ютер» Хелен Баквалтер навчилася створювати музику силою думки.