Іранська сторона вимагає здійснювати оплату за транзит через Ормузьку протоку в цифрових валютах. Експертні оцінки вказують на те, що подібна схема є “майже нереалізованою” через офіційні шляхи, про це повідомляє Bloomberg.
Проте, ця ініціатива виявила значну інфраструктуру, що використовується для уникнення санкцій. Тільки за минулий рік КВІР провів через цифрові активи понад $3 мільярди. Загальна оцінка криптовалютної екосистеми держави досягла $7,8 мільярдів.
Криптовалютна екосистема Ірану. Джерело: Chainalysis.
Згідно з твердженнями аналітиків TRM Labs, Тегеран дає можливість використовувати цифрові валюти через мережу місцевих посередників. Це є частиною системи, створеної для забезпечення державного контролю над криптопотоками.
Для міжнародних переказів Іран спирається на посередників. Наприклад, у січні американське Міністерство фінансів уперше запровадило санкції щодо двох британських бірж — вони надавали допомогу КВІР у здійсненні стейблкоїн-операцій на суму близько $1 мільярда. Таким чином країна намагалася приховати зв’язок платника з організацією, що перебуває під санкціями.
Встановлення збору через посередника, пов’язаного з Корпусом, позбавить учасників такого маскування. Отже, основний тягар лягає на судноплавні компанії, які намагаються пройти через Ормуз.
Труднощі для судноплавних компаній
Значна частина фірм, які використовують протоку, зареєстровані в Західних країнах і підлягають строгим нормативним вимогам.
«Судноплавні компанії і без того знаходяться під суворим наглядом — вони оперують у зоні підвищеного ризику. У разі існування ризику, що угода потрапляє під санкції, жоден дилер не погодиться на неї», — прокоментував Джейк Островскіс із Wintermute.
Навіть оператори, які звикли до тіньових методів обходу санкцій, не зможуть уникнути проблем. Зазвичай вони звертаються до нерегульованих офшорних брокерів, які конвертують готівку в криптовалюту без зайвих питань. Однак ситуація стає складнішою через прозорість блокчейну.
«Не має значення, стейблкоїни це чи біткоїн — усе це відображається в публічних реєстрах. Рано чи пізно цей переказ стане помітним», — зазначив старший трейдер деривативів у FalconX Бохан Цзян.
Співзасновник GSR Річ Розенблюм зауважив, що все залежить від конкретного перевізника нафти. Компанії з так званого тіньового флоту вже активно використовують біткоїн.
Для традиційних операторів єдиний спосіб отримати криптовалюту — придбати її на біржі або у позабіржового дилера. Проте тут з’являється проблема: більшість регульованих платформ позначать і заблокують переказ у випадку виявлення зв’язку з Іраном.
Транзит стандартного супертанкера з 2 мільйонами барелів нафти може обійтися приблизно в $2 мільйони. За словами трейдерів, цю суму легко провести через біржу або позабіржового дилера, якщо виключити ризики, пов’язані з санкціями.
«Однак більшість бірж не захочуть, щоб їхній клієнт відправляв кошти в Іран. Теоретично вони могли б придбати криптовалюту, вивести її з біржі, а потім надіслати зі свого особистого гаманця», — зауважив Розенблюм.
У такому випадку, завдяки прозорості блокчейну, спецслужби США оперативно відстежать транзакцію та внесуть власника танкера або посередника до чорного списку OFAC.
Які перспективи?
Президент США Дональд Трамп заявив, що розглядає можливість розподілу прибутків від транзиту через протоку. У випадку, якщо сторони зможуть дійти згоди, платіжний процес може стати простішим.
Одночасно з цим Розенблюм вважає, що за такого сценарію OFAC і Міненерго доведеться створити окрему систему розрахунків для судноплавних компаній.
Арі Редборд із TRM Labs підкреслив, що Іран постійно шукає шляхи обходу санкцій та виходу з-під впливу американської фінансової системи. Після початку конфлікту ця задача стала ще більш актуальною.
«Це лише частина загальної картини. Росія та Китай, а також інші суб’єкти, на які накладено санкції, також розглядають альтернативні платіжні шляхи, щоб уникнути залежності від Заходу», — додав він.
Слід нагадати, що наприкінці січня фахівці Elliptic встановили, що центральний банк Ірану придбав USDT на суму $507 мільйонів.