У WSJ розповіли про методи обходу заборони на криптотрейдинг у Китаї
Незважаючи на введену Пекіном 2021 року заборону торгівлі криптовалютами, у країні продовжує працювати процвітаючий підпільний ринок цифрових активів, пише WSJ.
За даними видання, інвестори використовують VPN-сервіси, соціальні мережі та очні угоди.
Крипторинок у Китаї вижив, незважаючи на репресії
Вжиті владою впродовж 2021 року заходи щодо посилення політики щодо криптовалют і майнінгу призвели до їхньої фактичної заборони у країні. Багато компаній індустрії, включно з основними біржами Binance і Huobi, припинили діяльність у Китаї. Трейдерам цифровими активами загрожують штрафи і навіть тюремне ув’язнення.
Однак це не відлякало значну частину роздрібних інвесторів. За даними Chainalysis, з липня 2022 по червень 2023 року обсяг криптовалютних транзакцій у країну становив $86,4 млрд. Імовірно, до цього можна додати показник Гонконгу в $64 млрд. Населення автономного району не перевищує 0,5% від загальної чисельності жителів Китаю.
Деякі користувачі зберегли свої акаунти на торгових платформах і після заборони продовжили використовувати їх, обходячи географічні обмеження за допомогою VPN. Тільки за травень 2023 року оборот китайських трейдерів на Binance досяг $90 млрд – приблизно 20% загального показника. Згідно з CNBC, співробітники біржі надавали консультації користувачам із Китаю щодо ухилення від KYC-перевірок.
Журналісти WSJ також з’ясували, що китайські інвестори активно використовують соцмережі на кшталт WeChat і Telegram для участі в торгівлі криптовалютами, імовірно, на P2P-платформах. Вони знаходять контрагентів у спеціалізованих групах і уникають необхідності використовувати централізовані біржі.
Широкого поширення набула також фізична торгівля цифровими активами. Особливо вона розвинена у внутрішніх районах, де заходи правозастосування м’якші порівняно зі столицею і прибережними мегаполісами, зазначило видання. Трейдери зустрічаються в таких громадських місцях, як кав’ярні або пральні, щоб обмінятися адресами гаманців або провести транзакцію за готівку або банківський переказ.
Ще в грудні 2021 року гонконгська газета South China Morning Post під час анонімного опитування з’ясувала, що китайські інвестори не мають наміру відмовлятися від криптовалют. Загалом вони назвали можливі шляхи обходу регуляторних норм, які підтвердили у WSJ.
Репресії проти індустрії почалися з дій влади щодо припинення в країні майнінгу біткоїна та інших цифрових активів у травні 2021 року. Однак це вплинуло на великі дата-центри, тоді як дрібні добувачі продовжили операції в підпіллі.
Китай залишився великим центром біткойн-майнінгу
Країна перестала домінувати в хешрейті першої криптовалюти ще в березні – до фактичної заборони майнінгу. В опублікованому в жовтні звіті Центру альтернативних фінансів Кембриджського університету (CCAF) обчислювальні потужності Китаю в мережі біткоїна вже були прирівняні до нуля.
Лідером стали США, які наростили частку в глобальному показнику поряд із Казахстаном і Канадою. Саме ці юрисдикції експерти називали найімовірнішими напрямками міграції китайських майнерів.
Але в грудні ЗМІ з посиланням на експертів повідомили, що місцеві видобувачі біткоїна все ще генерують до 20% хешрейту мережі. Частково вони розподілили обладнання по домогосподарствах і офісах. Деякі невеликі приватні електростанції продовжили надавати підтримку майнерам, щоб самим не припинити діяльність через відсутність попиту на вироблену енергію.
Співрозмовники журналістів розповіли, що їм доводиться маскувати свій специфічний інтернет-трафік, щоб уникнути виявлення контрольними органами. Вони зазначили, що деякі пули надають для цього технології.
Станом на початок 2022 року в CCAF підтвердили оцінку експертів, відвівши Китаю друге місце в рейтингу країн за хешрейтом біткоїна з 21,1% проти 37,8% у США.
За представленою в листопаді 2023 року оцінкою MinerMetrics, країна все ж втратила деяку частину частки, яка скоротилася до 15%.
Нагадаємо, у грудні Верховна народна прокуратура Китаю випустила повідомлення, в якому назвала незаконним використання стейблкоїна USDT від Tether у транскордонних валютних операціях.
